Законодательство Украины

 

Кодекс України №1618-IV від 18.03.2004

Верховна Рада України

Цивільний процесуальний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI
від 07.07.2010 )
 
     2. У заяві про витребування доказів має бути зазначено,  який
доказ  вимагається,  підстави,  за  яких  особа  вважає,  що доказ
знаходиться в іншої особи,  обставини,  які може  підтвердити  цей
доказ.
 
     3. Докази,   які   вимагає   суд,   направляються   до   суду
безпосередньо.  Суд може також уповноважити заінтересовану  особу,
яка  бере  участь у справі,  одержати доказ для представлення його
суду.
 
     4. Особи,  які не мають можливості подати доказ, який вимагає
суд,   взагалі   або   у  встановлені  судом  строки,  зобов'язані
повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів  з
дня отримання ухвали.
 
     5. За  неповідомлення суду про неможливість подати докази,  а
також за неподання доказів,  у тому числі  і  з  причин,  визнаних
судом    неповажними,   винні   особи   несуть   відповідальність,
встановлену законом.
 
     6. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх
від обов'язку подати суду докази.
 
     7. За  клопотанням  сторони суд інформує в судовому засіданні
про виконання його вимог щодо витребування доказів.
 
     Стаття 138. Повернення оригіналів письмових доказів
 
     1. Оригінали письмових доказів до набрання  судовим  рішенням
законної  сили  повертаються  судом  за  клопотанням осіб,  які їх
подали,  якщо це можливо без шкоди для розгляду справи.  У  справі
залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
 
     Стаття 139. Зберігання речових доказів
 
     1. Речові   докази   до   набрання   рішенням  законної  сили
зберігаються у справі або за окремим  описом  здаються  до  камери
схову речових доказів суду.
 
     2. Речові  докази,  що  не  можуть  бути  доставлені до суду,
зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні
бути  докладно  описані  та  опечатані,  а  в  разі необхідності -
сфотографовані.
 
     3. Суд вживає заходів  для  забезпечення  зберігання  речових
доказів у незмінному стані.
 
     Стаття 140. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
 
     1. Речові  та письмові докази,  які не можна доставити в суд,
оглядаються за їх місцезнаходженням.
 
     2. Про час і місце огляду  доказів  за  їх  місцезнаходженням
повідомляються особи,  які беруть участь у справі. Неявка цих осіб
не є перешкодою для проведення огляду.
 
     3. У разі необхідності,  в тому числі за  клопотанням  особи,
яка  бере  участь  у  справі,  для  участі  в огляді доказів за їх
місцезнаходженням  можуть  бути  залучені   свідки,   перекладачі,
експерти,  спеціалісти,  а також здійснено фотографування,  звуко-
і відеозапис.
 
     4. Про огляд  доказів  за  їх  місцезнаходженням  складається
протокол,  що  підписується  всіма  особами,  які  беруть участь в
огляді.  До протоколу додаються разом з описом  усі  складені  або
звірені   під   час   огляду  на  місці  плани,  креслення,  копії
документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових і
речових доказів, відеозаписи тощо.

 
     5. Особи,   які   беруть   участь  в  огляді  доказів  за  їх
місцезнаходженням,  мають  право  робити  свої   зауваження   щодо
протоколу огляду.
 
     Стаття 141. Огляд речових доказів, що швидко псуються
 
     1. Продукти  та  інші  речові  докази,  що  швидко  псуються,
негайно оглядаються судом з повідомленням  про  призначений  огляд
осіб,  які беруть участь у справі.  Неявка цих осіб не перешкоджає
огляду речових доказів.
 
     2. У разі необхідності,  в тому числі за  клопотанням  особи,
яка  бере участь у справі,  для участі в огляді продуктів та інших
речових доказів,  що швидко псуються,  може бути залучено свідків,
перекладачів,   експертів,   спеціалістів,   а   також   здійснено
фотографування і відеозапис.
 
     3. Огляд  продуктів  та  інших  речових  доказів,  що  швидко
псуються,   за   їх   місцезнаходженням  здійснюється  у  порядку,
встановленому статтею 140 цього Кодексу.
 
     4. Після огляду ці речові  докази  повертаються  особам,  від
яких вони були одержані.
 
     Стаття 142. Повернення речових доказів
 
     1. Речові   докази  після  огляду  та  дослідження  їх  судом
повертаються особам,  від яких вони були  одержані,  якщо  останні
заявили  про  це  клопотання  і  якщо його задоволення можливе без
шкоди для розгляду справи.
 
     2. Речові докази,  що є об'єктами,  які вилучені з цивільного
обороту   або   обмежено  оборотоздатні,  передаються  відповідним
підприємствам,  установам   або   організаціям.   За   клопотанням
державних  експертних  установ  такі  речові  докази  можуть  бути
передані їм для використання в експертній  та  науковій  роботі  у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
     3. Речові  докази  повертаються  особам,  від  яких вони були
одержані,  або передаються особам, за якими суд визнав право на ці
речі після набрання рішенням суду законної сили.
 
     Стаття 143. Порядок призначення експертизи
 
     1. Для  з'ясування  обставин,  що мають значення для справи і
потребують спеціальних знань у галузі науки,  мистецтва,  техніки,
ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб,  які беруть
участь у справі.
 
     2. Якщо сторони домовилися про  залучення  експертами  певних
осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.
 
     3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду
питання,  на які потрібна відповідь експерта.  Кількість  і  зміст
питань,  за  якими  має  бути  проведена експертиза,  визначається
судом.  При цьому суд має мотивувати відхилення питань  осіб,  які
беруть участь у справі.
 
     4. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд
провести  експертизу  у  відповідній  судово-експертній  установі,
доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати
пояснення експерту,  знайомитися з висновком експерта, просити суд
призначити   повторну,   додаткову,   комісійну   або   комплексну
експертизу.
 
     5. Якщо  проведення   експертизи   доручено   спеціалізованій
експертній  установі,  її  керівник  має право доручити проведення
експертизи одному або  кільком  експертам,  створювати  комісії  з
експертів   керованої   ним  установи,  якщо  судом  не  визначено
конкретних  експертів,  у  разі  потреби   замінювати   виконавців
експертизи,   заявити   клопотання   щодо  організації  проведення
[an error occurred while processing this directive]
досліджень поза межами експертної установи.
 
     Стаття 144. Ухвала суду про призначення експертизи
 
     1. Експертиза призначається ухвалою  суду,  де  зазначаються:
підстави  та  строк  для  проведення  експертизи;  з  яких  питань
потрібні  висновки  експертів,  ім'я  експерта  або   найменування
експертної   установи,   експертам   якої  доручається  проведення
експертизи;  об'єкти,   які   мають   бути   досліджені;   перелік
матеріалів,  що передаються для дослідження,  а також попередження
про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок  та
за  відмову  без поважних причин від виконання покладених на нього
обов'язків.
 
     2. Якщо експертизу призначено експертам  кількох  установ,  в
ухвалі  про  її  призначення  зазначається  найменування провідної
установи,  на  яку  покладається   проведення   експертизи.   Якщо
проведення  експертизи  доручається  експертній установі та особі,
яка не є працівником цієї установи, провідною визнається експертна
установа.  Ухвала про призначення експертизи направляється в кожну
установу -  виконавцям,  а  також  особі,  яка  не  є  працівником
експертної  установи.  Об'єкти  дослідження  та  матеріали  справи
направляються провідній установі.
 
     3. При  визначенні  об'єктів  та  матеріалів,  що  підлягають
направленню  на  експертизу,  суд  у  необхідних  випадках вирішує
питання щодо відібрання відповідних зразків.
 
     4. Якщо цього вимагають особливі обставини справи,  суд  може
заслухати   експерта   щодо  формулювання  питання,  яке  потребує
з'ясування,  проінструктувати його про доручене завдання і за його
клопотанням   дати   відповідні  роз'яснення  щодо  сформульованих
питань.  Про вчинення цих дій  повідомляються  особи,  які  беруть
участь у справі і які мають право брати участь у їх вчиненні.
 
     Стаття 145. Обов'язкове призначення експертизи
 
     1. Призначення  експертизи  є  обов'язковим  у разі заявлення
клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення
експертизи  є  обов'язковим  також за клопотанням хоча б однієї із
сторін, якщо у справі необхідно встановити:
 
     1) характер і ступінь ушкодження здоров'я;
 
     2) психічний стан особи;
 
     3) вік особи,  якщо про це  немає  відповідних  документів  і
неможливо їх одержати.
 
     Стаття 146. Наслідки ухилення від участі в експертизі
 
     1. У  разі  ухилення  особи,  яка  бере участь у справі,  від
подання експертам необхідних матеріалів,  документів або від іншої
участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо,
суд залежно від того,  хто із цих осіб ухиляється, а також яке для
них ця експертиза має значення,  може визнати факт, для з'ясування
[an error occurred while processing this directive]
якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
 
     2. У    разі    ухилення    відповідача    від     проведення
судово-біологічної (судово-генетичної)  експертизи  у  справах про
визнання батьківства, материнства суд має право постановити ухвалу
про примусовий привід на проведення такої експертизи.
 
     Стаття 147. Проведення експертизи та висновок експерта
 
     1. Експертиза  проводиться  в  суді  або поза судом,  якщо це
потрібно  у  зв'язку  з  характером  досліджень  або  якщо  об'єкт
досліджень неможливо доставити до суду.
 
     2. Експерт  дає  у письмовій формі свій мотивований висновок,
який приєднується до справи.  Суд має право за  заявою  осіб,  які
беруть  участь  у  справі,  або з власної ініціативи запропонувати
експерту  дати  усне  пояснення  свого  висновку.  Усне  пояснення
заноситься до журналу судового засідання.
 
     3. У висновку експерта повинно бути зазначено:  коли, де, ким
(ім'я,   освіта,   спеціальність,   свідоцтво    про    присвоєння
кваліфікації судового експерта,  стаж експертної роботи,  науковий
ступінь,  вчене звання,  посада експерта),  на якій підставі  була
проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи,
питання,  що були поставлені  експертові,  які  матеріали  експерт
використав,  докладний  опис  проведених  досліджень,  зроблені  в
результаті їх висновки  і  обґрунтовані  відповіді  на  поставлені
судом питання.
 
     4. У висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що
його попереджено  про  відповідальність  за  завідомо  неправдивий
висновок   та   за  відмову  без  поважних  причин  від  виконання
покладених на нього обов'язків.
 
     5. Якщо експерт  під  час  проведення  експертизи  встановить
обставини,  що  мають значення для справи,  з приводу яких йому не
були поставлені питання,  він має право  свої  міркування  про  ці
обставини включити до свого висновку.
 
     6. Висновок  експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється
судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
 
     7. Незгода суду з висновком експерта повинна бути  мотивована
в рішенні або ухвалі.
 
     Стаття 148. Комісійна експертиза
 
     1. Комісійна   експертиза   проводиться   не  менш  як  двома
експертами одного напряму знань.
 
     2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів
збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з
висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх
питань або з питань, які викликали розбіжності.
 
     Стаття 149. Комплексна експертиза
 
     1. Комплексна   експертиза   проводиться  не  менш  як  двома
експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї
галузі знань.
 
     2. У  висновку  експертів  зазначається,  які дослідження і в
якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких
висновків дійшов.  Кожен експерт підписує ту частину висновку, яка
містить  опис  здійснених  ним   досліджень,   і   несе   за   неї
відповідальність.
 
     3. Загальний висновок роблять експерти,  компетентні в оцінці
отриманих результатів і  формулюванні  єдиного  висновку.  У  разі
виникнення   розбіжностей  між  експертами  висновки  оформлюються
відповідно до частини другої статті 148 цього Кодексу.
 
     Стаття 150. Додаткова і повторна експертиза
 
     1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або  неясним,
судом  може бути призначена додаткова експертиза,  яка доручається
тому самому або іншому експерту (експертам).
 
     2. Якщо висновок експерта буде  визнано  необґрунтованим  або
таким,  що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви
в  його  правильності,  судом  може   бути   призначена   повторна
експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
 
     Стаття 151. Підстави для забезпечення позову
 
     1.  Суд  за  заявою  осіб,  які  беруть участь у справі, може
вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
( Частина перша статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1720-VI ( 1720-17 ) від 17.11.2009 )
 
     2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
 
     1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
 
     2) вид забезпечення  позову,  який  належить  застосувати,  з
обґрунтуванням його необхідності;
 
     3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
 
     3. Забезпечення   позову  допускається  на  будь-якій  стадії
розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити
чи зробити неможливим виконання рішення суду.
 
     4. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов
до подання позовної заяви  з  метою  запобігання  порушенню  права
інтелектуальної   власності.  До  заяви  про  забезпечення  позову
додаються документи та інші докази,  які підтверджують, що саме ця
особа  є  суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і
що  її  права  можуть  бути  порушені  у  разі  невжиття   заходів
забезпечення позову.  До заяви додаються також її копії відповідно
до кількості осіб,  щодо яких просять  вжити  заходи  забезпечення
позову.
 
     5. У  разі  подання  заяви про забезпечення позову до подання
позовної заяви заявник повинен  подати  відповідну  позовну  заяву
протягом  трьох  днів  з дня постановлення ухвали про забезпечення
позову.
( Частина п'ята статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом
N  2453-VI  (  2453-17  )  від 07.07.2010 - щодо набрання чинності
Сторінки:1 ... 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 32


Украина онлайн