Законодательство Украины

 

Кодекс України №1618-IV від 18.03.2004

Верховна Рада України

Цивільний процесуальний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

     1. Провадження  у справі відновлюється ухвалою суду за заявою
особи,  яка бере участь у справі,  або  з  ініціативи  суду  після
усунення обставин, що викликали його зупинення.
 
     2. З   дня   відновлення   провадження   у   справі   перебіг
процесуальних строків продовжується.
 
     3. Після відновлення  провадження  суд  викликає  сторони  та
інших  осіб,  які  беруть  участь  у  справі,  і продовжує судовий
розгляд за правилами глави 4 розділу III цього Кодексу.
 
     Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі
 
     1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
 
     1) справа  не  підлягає   розгляду   в   порядку   цивільного
судочинства;
 
     2) набрали  законної  сили  рішення  суду або ухвала суду про
закриття провадження у справі у зв'язку з  відмовою  позивача  від
позову   або   укладенням   мирової  угоди  сторін,  ухвалені  або
постановлені з приводу спору між тими самими  сторонами,  про  той
самий предмет і з тих самих підстав;
 
     3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
 
     4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;
 
     5) є   рішення  третейського  суду,  прийняте  в  межах  його
компетенції,  з приводу спору між тими самими сторонами,  про  той
самий  предмет і з тих самих підстав,  за винятком випадків,  коли
суд відмовив у видачі виконавчого  листа  на  примусове  виконання
рішення  третейського суду або повернув справу на новий розгляд до
третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому
самому третейському суді виявився неможливим;
 
     6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,
якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
 
     7) ліквідовано юридичну особу,  яка була однією із  сторін  у
справі.
 
     Стаття 206. Наслідки закриття провадження у справі
 
     1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
 
     2. Якщо   провадження   у   справі  закривається  з  підстав,
визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу,  суд
повинен повідомити заявникові,  до юрисдикції якого суду віднесено
розгляд таких справ.
 
     3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до
суду  з  приводу  спору  між тими самими сторонами,  про той самий
предмет і з тих самих підстав не  допускається.  Наявність  ухвали
про  закриття  провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача
від  позову  не  позбавляє  відповідача  в  цій  справі  права  на
звернення до суду за вирішенням цього спору.
 
     Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
 
     1. Суд  постановляє  ухвалу про залишення заяви без розгляду,
якщо:
 
     1) заяву подано особою,  яка не має  цивільної  процесуальної
дієздатності;
 
     2) заяву  від імені заінтересованої особи подано особою,  яка
не має повноважень на ведення справи;
 
     3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в
судове  засідання,  якщо  від  нього не надійшла заява про розгляд

справи  за його відсутності; ( Пункт 3 частини першої статті 207 в
редакції  Закону  N  2453-VI  (  2453-17  )  від 07.07.2010 - щодо
набрання   чинності   зміни   див.  п.1  розділу  XII  "Прикінцеві
положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 )
 
     4) спір між тими самими сторонами,  про той самий предмет і з
тих самих підстав розглядається в іншому суді;
 
     5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;
 
     6) між сторонами  укладено  договір  про  передачу  спору  на
вирішення  до  третейського  суду  і  від  відповідача надійшло до
початку з'ясування обставин у  справі  та  перевірки  їх  доказами
заперечення проти вирішення спору в суді;
 
     7) особа,  в  інтересах  якої у встановлених законом випадках
відкрито провадження у справі за заявою іншої особи,  не підтримує
заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
 
     8) провадження  у  справі  відкрито  за  заявою,  поданою без
додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та
не  було  сплачено  судовий  збір  чи  не було оплачено витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  і  позивач  не
усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
 
     9) позивач  до  закінчення  розгляду  справи  покинув  судове
засідання і не подав до суду заяви  про  розгляд  справи  за  його
відсутності.
 
     2. Особа,  заяву  якої залишено без розгляду,  після усунення
умов,  що були підставою для залишення  заяви  без  розгляду,  має
право звернутися до суду повторно.
 
                             Глава 7
                          СУДОВІ РІШЕННЯ
 
     Стаття 208. Види судових рішень
 
     1. Судові рішення викладаються у двох формах:
 
     1) ухвали;
 
     2) рішення.
 
     2. Питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції,
клопотання та заяви осіб,  які беруть участь у справі, питання про
відкладення  розгляду  справи,  оголошення перерви,  зупинення або
закриття провадження у справі,  залишення  заяви  без  розгляду  у
випадках,  встановлених  цим  Кодексом,  вирішуються  судом шляхом
постановлення ухвал.
 
     3. Судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.
 
     Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал,
                 їх форма
 
     1. Суди   ухвалюють  рішення  іменем  України  негайно  після
закінчення судового розгляду.
 
     2. Рішення суду ухвалюється,  оформлюється і  підписується  в
нарадчій  кімнаті  суддею,  а  в  разі  колегіального  розгляду  -
суддями, які розглядали справу.
 
     3.  У  виняткових  випадках  залежно  від  складності  справи
складання повного рішення може бути відкладено на строк  не  більш
як  п'ять  днів  з  дня закінчення розгляду справи,  але вступну і
резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, в
якому закінчився розгляд справи.  Рішення суду, що містить вступну
та резолютивну частини,  має бути підписане всім  складом  суду  і
приєднане до справи.
( Частина третя статті 209 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )
від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII
[an error occurred while processing this directive]
"Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI від 07.07.2010 )
 
     4. Ухвали  суду,  які  оформлюються   окремим   процесуальним
документом,  постановляються  в нарадчій кімнаті,  інші ухвали суд
може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
 
     5. Ухвали   суду,    постановлені    окремим    процесуальним
документом,   підписуються  суддею  (суддями)  і  приєднуються  до
справи.  Ухвали,  постановлені  судом,  не  виходячи  до  нарадчої
кімнати, заносяться до журналу судового засідання.
 
     6. Ухвали,  постановлені  в судовому засіданні,  оголошуються
негайно після їх постановлення.
 
     7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути  застережені
перед підписом судді.
 
     Стаття 210. Зміст ухвали суду
 
     1. Ухвала  суду,  що  постановляється  як  окремий  документ,
складається з:
 
     1) вступної частини із зазначенням:
 
     часу і місця її постановлення;
 
     прізвища та  ініціалів  судді  (суддів  -  при  колегіальному
розгляді);
 
     прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
 
     імен (найменувань)  сторін та інших осіб,  які брали участь у
справі;
 
     предмета позовних вимог;
 
     2) описової  частини  із   зазначенням   суті   питання,   що
вирішується ухвалою;
 
     3) мотивувальної  частини із зазначенням мотивів,  з яких суд
дійшов висновків,  і закону,  яким  керувався  суд,  постановляючи
ухвалу;
 
     4) резолютивної частини із зазначенням:
 
     висновку суду;
 
     строку і   порядку  набрання  ухвалою  законної  сили  та  її
оскарження.
 
     2. Ухвала,  яка постановляється судом не виходячи до нарадчої
кімнати,  повинна  містити  відомості,  визначені  пунктами  3,  4
частини першої цієї статті.
 
     3. Якщо ухвала має  силу  виконавчого  документа  і  підлягає
виконанню   за  правилами,  встановленими  для  виконання  судових
[an error occurred while processing this directive]
рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених
Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).
 
     Стаття 211. Окремі ухвали суду
 
     1. Суд,  виявивши  під час розгляду справи порушення закону і
встановивши причини та умови,  що сприяли вчиненню порушення, може
постановити  окрему  ухвалу  і  направити її відповідним особам чи
органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та  умов.  Про
вжиті  заходи  протягом  місяця  з  дня надходження окремої ухвали
повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.
 
     2. Окрему ухвалу може бути оскаржено особами,  інтересів яких
вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
 
     Стаття 212. Оцінка доказів
 
     1. Суд  оцінює  докази  за своїм внутрішнім переконанням,  що
ґрунтується    на    всебічному,    повному,    об'єктивному    та
безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
 
     2. Жоден   доказ   не  має  для  суду  наперед  встановленого
значення.
 
     3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного
доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх
сукупності.
 
     4. Результати оцінки доказів  суд  відображає  в  рішенні,  в
якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
 
     Стаття 213. Законність і обґрунтованість рішення суду
 
     1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
 
     2. Законним   є  рішення,  яким  суд,  виконавши  всі  вимоги
цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
 
     3. Обґрунтованим  є  рішення,  ухвалене  на  основі  повно  і
всебічно  з'ясованих  обставин,  на  які сторони посилаються як на
підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених  тими  доказами,
які були досліджені в судовому засіданні.
 
     Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення
                 рішення
 
     1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
 
     1) чи мали місце обставини,  якими обґрунтовувалися вимоги  і
заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
 
     2) чи  є  інші  фактичні  дані  (пропущення  строку  позовної
давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази
на їх підтвердження;
 
     3) які   правовідносини  сторін  випливають  із  встановлених
обставин;
 
     4) яка   правова   норма   підлягає   застосуванню   до   цих
правовідносин;
 
     5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
 
     6) як розподілити між сторонами судові витрати;
 
     7) чи   є   підстави  допустити  негайне  виконання  судового
рішення;
 
     8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
 
     Стаття 215. Зміст рішення суду
 
     1. Рішення суду складається з:
 
     1) вступної частини із зазначенням:
 
     часу та місця його ухвалення;
 
     найменування суду, що ухвалив рішення;
 
     прізвищ та  ініціалів  судді  (суддів  -  при   колегіальному
розгляді);
 
     прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
 
     імен (найменувань)  сторін та інших осіб,  які брали участь у
справі;
 
     предмета позовних вимог;
 
     2) описової частини із зазначенням:
 
     узагальненого викладу позиції відповідача;
 
     пояснень осіб, які беруть участь у справі;
 
     інших доказів, досліджених судом;
 
     3) мотивувальної частини із зазначенням:
 
     встановлених судом обставин і визначених  відповідно  до  них
правовідносин;
 
     мотивів, з   яких   суд  вважає  встановленою  наявність  або
відсутність фактів,  якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення,
бере до уваги або відхиляє докази,  застосовує зазначені в рішенні
нормативно-правові акти;
 
     чи були порушені,  не визнані або оспорені права,  свободи чи
інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду,  а якщо були,
то ким;
 
     назви, статті,  її частини, абзацу, пункту, підпункту закону,
на підставі якого вирішено справу,  а також процесуального закону,
яким суд керувався;
 
     4) резолютивної частини із зазначенням:
 
     висновку суду про задоволення позову  або  відмову  в  позові
Сторінки:1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 ... 32


Украина онлайн