Законодательство Украины

 

Кодекс України №1618-IV від 18.03.2004

Верховна Рада України

Цивільний процесуальний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

N 2453-VI від 07.07.2010 )
 
     Стаття 232. Скасування та оскарження заочного рішення
 
     1. Заочне   рішення  підлягає  скасуванню,  якщо  судом  буде
встановлено,  що відповідач не з'явився в судове засідання  та  не
повідомив  про  причини неявки з поважних причин і докази,  на які
він посилається,  мають істотне значення для правильного вирішення
справи.
 
     2. Позивач  має  право  оскаржити заочне рішення в загальному
порядку, встановленому цим Кодексом.
 
     3. Повторне  заочне  рішення  позивач  та  відповідач  можуть
оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
 
     Стаття 233. Законна сила заочного рішення
 
     1. Заочне   рішення   набирає  законної  сили  відповідно  до
загального порядку, встановленого цим Кодексом.
 
                            Розділ IV
                        ОКРЕМЕ ПРОВАДЖЕННЯ
 
                             Глава 1
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     Стаття 234. Окреме провадження
 
     1. Окреме  провадження  -  це  вид   непозовного   цивільного
судочинства,  в  порядку  якого  розглядаються цивільні справи про
підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають
значення  для  охорони  прав та інтересів особи або створення умов
здійснення  нею  особистих  немайнових  чи   майнових   прав   або
підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
 
     2. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:
 
     1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,  визнання
фізичної особи недієздатною та поновлення  цивільної  дієздатності
фізичної особи;
 
     2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
 
     3) визнання  фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення
її померлою;
 
     4) усиновлення;
 
     5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;
 
     6) відновлення прав на втрачені цінні папери  на  пред'явника
та векселі;
 
     7) передачу   безхазяйної   нерухомої   речі   у   комунальну
власність;
 
     8) визнання спадщини відумерлою;
 
     9) надання  особі  психіатричної   допомоги   в   примусовому
порядку;
 
     10) обов'язкову    госпіталізацію   до   протитуберкульозного
закладу;
 
     11) розкриття  банком  інформації,  яка  містить   банківську
таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
 
     3.  У порядку окремого провадження розглядаються також справи
про  надання  права  на  шлюб,  про  розірвання  шлюбу  за  заявою
подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один

з  нього  засуджений  до позбавлення волі, про встановлення режиму
окремого  проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках,
встановлених законом.
( Частина третя статті 234 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 )
 
     4. У випадках,  встановлених пунктами 1,  3, 4, 9, 10 частини
другої  цієї  статті,  розгляд  справ  проводиться  судом у складі
одного судді і двох народних засідателів.
 
     Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження
 
     1. Під   час   розгляду   справ   окремого   провадження  суд
зобов'язаний роз'яснити особам,  які беруть участь  у  справі,  їх
права  та обов'язки,  сприяти у здійсненні та охороні гарантованих
Конституцією ( 254к/96-ВР ) і законами  України  прав,  свобод  чи
інтересів  фізичних  або  юридичних  осіб,  вживати  заходів  щодо
всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
 
     2. З метою з'ясування обставин справи  суд  може  за  власною
ініціативою витребувати необхідні докази.
 
     3. Справи   окремого   провадження   розглядаються   судом  з
додержанням  загальних  правил,  встановлених  цим  Кодексом,   за
винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші
особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
 
     4. Справи  окремого  провадження  суд  розглядає  за   участю
заявника і заінтересованих осіб.
     Справа  про  розірвання  шлюбу за заявою особи, засудженої до
позбавлення   волі,   може   бути   розглянута   судом  за  участю
представника  такої особи. ( Частину четверту статті 235 доповнено
абзацом  другим  згідно  із  Законом  N  2398-VI  (  2398-17 ) від
01.07.2010 )
 
     5. Справи  окремого  провадження  не  можуть бути передані на
розгляд третейського суду і не можуть бути  закриті  у  зв'язку  з
укладенням мирової угоди.
 
     6. Якщо   під   час   розгляду   справи  у  порядку  окремого
провадження виникає спір про право,  який  вирішується  в  порядку
позовного провадження,  суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює
заінтересованим особам,  що  вони  мають  право  подати  позов  на
загальних підставах.
 
     7. При    ухваленні   судом   рішення   судові   витрати   не
відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
 
     8. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір
прізвища  тим  з  подружжя, який змінив прізвище під час державної
реєстрації шлюбу, що розривається.
(  Статтю  235  доповнено  частиною  восьмою  згідно  із   Законом
N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 )
 
                             Глава 2
           РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ОБМЕЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОЇ
              ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, ВИЗНАННЯ
            ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ НЕДІЄЗДАТНОЮ ТА ПОНОВЛЕННЯ
              ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ
 
     Стаття 236. Підсудність
 
     1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
у тому числі неповнолітньої  особи,  чи  визнання  фізичної  особи
недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи,  а
якщо  вона   перебуває   на   лікуванні   у   наркологічному   або
психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.
 
     2.  Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи
визнання  недієздатним  громадянина  України,  який проживає за її
межами,  визначається  за  клопотанням  заявника   ухвалою   судді
Верховного Суду України.
[an error occurred while processing this directive]
( Статтю 236 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1837-VI
( 1837-17 ) від 21.01.2010 )
 
     Стаття 237. Особи, які можуть бути заявниками
 
     1. Заява  про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи
може бути подана членами її сім'ї,  органом опіки  та  піклування,
наркологічним або психіатричним закладом.
 
     2. Заява  про обмеження права неповнолітньої особи самостійно
розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або
позбавлення   її   цього   права   може   бути   подана   батьками
(усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.
 
     3. Заява про визнання фізичної особи недієздатною  може  бути
подана  членами  її  сім'ї,  близькими родичами,  незалежно від їх
спільного проживання,  органом опіки та піклування,  психіатричним
закладом.
 
     Стаття 238. Зміст заяви
 
     1. У  заяві  про  обмеження  цивільної  дієздатності фізичної
особи повинні бути викладені обставини,  що свідчать про психічний
розлад,  істотно  впливають на її здатність усвідомлювати значення
своїх дій та (або) керувати ними,  чи обставини,  що підтверджують
дії,   внаслідок  яких  фізична  особа,  яка  зловживає  спиртними
напоями,  наркотичними  засобами,  токсичними   речовинами   тощо,
поставила  себе  чи свою сім'ю,  а також інших осіб,  яких вона за
законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
 
     2. У  заяві  про   обмеження   права   неповнолітньої   особи
самостійно  розпоряджатися своїм заробітком,  стипендією чи іншими
доходами або позбавлення її цього  права  повинні  бути  викладені
обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші
наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.
 
     3. У заяві про визнання фізичної особи  недієздатною  повинні
бути  викладені  обставини,  що  свідчать  про хронічний,  стійкий
психічний розлад,  внаслідок чого особа  не  здатна  усвідомлювати
значення своїх дій та (або) керувати ними.
 
     Стаття 239. Призначення експертизи
 
     1. Суд  за  наявності  достатніх  даних  про психічний розлад
здоров'я фізичної особи призначає для встановлення  її  психічного
стану судово-психіатричну експертизу.
 
     2. У  виняткових  випадках,  коли  особа,  щодо якої відкрито
провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності  чи
визнання   її   недієздатною,   явно  ухиляється  від  проходження
експертизи,  суд у судовому засіданні за  участю  лікаря-психіатра
може  постановити  ухвалу про примусове направлення фізичної особи
на судово-психіатричну експертизу.
 
     Стаття 240. Розгляд справ
 
[an error occurred while processing this directive]
     1. Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи
чи  визнання  фізичної  особи недієздатною суд розглядає за участю
заявника та представника органу опіки та піклування.  Питання  про
виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання
її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням
стану її здоров'я.
 
     2. Судові   витрати,  пов'язані  з  провадженням  справи  про
визнання  фізичної  особи  недієздатною  або  обмеження  цивільної
дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
 
     3. Суд,  установивши,  що  заявник  діяв  недобросовісно  без
достатньої для цього  підстави,  стягує  із  заявника  всі  судові
витрати.
 
     Стаття 241. Рішення суду
 
     1.   Суд,   ухвалюючи   рішення   про   обмеження   цивільної
дієздатності   фізичної   особи   (у   тому  числі  обмеження  або
позбавлення  права  неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися
своїми   доходами)   чи   визнання  фізичної  особи  недієздатною,
встановлює  над  нею відповідно піклування або опіку і за поданням
органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
( Частина перша статті 241 в редакції Закону N 3551-IV ( 3551-15 )
від 16.03.2006 )
 
     2. Суд  за  заявою  органу  опіки  та  піклування  чи  особи,
призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє
її від  повноважень  піклувальника  або  опікуна  і  призначає  за
поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє
ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може
звільнити  піклувальника  від  його  повноважень  і  призначити за
поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника,  про  що
постановляє ухвалу.
 
     Суд розглядає    питання    про    звільнення   опікуна   або
піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих
осіб.   Неявка  цих  осіб  не  перешкоджає  розгляду  питання  про
звільнення опікуна або піклувальника.
( Частина друга статті 241 в редакції Закону N 3551-IV ( 3551-15 )
від 16.03.2006 )
 
     3. Скасування   рішення   суду   про   обмеження    цивільної
дієздатності  фізичної  особи та поновлення цивільної дієздатності
фізичної  особи,  цивільна  дієздатність   якої   була   обмежена,
здійснюється  за рішенням суду за заявою самої фізичної особи,  її
піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування.
 
     4. Скасування  рішення  суду  про  визнання  фізичної   особи
недієздатною  та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи,
яка була визнана недієздатною,  в разі її видужання  або  значного
поліпшення  її  психічного  стану здійснюється за рішенням суду на
підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи  за
заявою опікуна, органу опіки та піклування.
 
     5. Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається
органу опіки та піклування.
( Частина п'ята статті 241 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3551-IV ( 3551-15 ) від 16.03.2006 )
 
                             Глава 3
                 РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО НАДАННЯ
               НЕПОВНОЛІТНІЙ ОСОБІ ПОВНОЇ ЦИВІЛЬНОЇ
                           ДІЄЗДАТНОСТІ
 
     Стаття 242. Підсудність
 
     1. Заява неповнолітньої особи, яка досягла шістнадцятирічного
віку,  про надання їй повної цивільної  дієздатності  у  випадках,
встановлених Цивільним кодексом України ( 435-15 ), за відсутності
згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника подається до  суду
за місцем її проживання.
 
     2.  Підсудність  справ  про  надання  неповнолітній  особі  -
громадянину України,  який проживає  за  її  межами,  у  випадках,
передбачених   частиною   першою  цієї  статті,  повної  цивільної
дієздатності,  визначається за клопотанням заявника ухвалою  судді
Верховного Суду України.
( Статтю 242 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1837-VI
( 1837-17 ) від 21.01.2010 )
 
     Стаття 243. Зміст заяви
 
     1. У  заяві  про надання неповнолітній особі повної цивільної
дієздатності повинні бути викладені дані про те,  що  неповнолітня
особа працює за трудовим договором або є матір'ю чи батьком дитини
відповідно до актового запису цивільного стану.
 
     Стаття 244. Розгляд справи
 
     1. Справи про надання неповнолітній  особі  повної  цивільної
дієздатності  суд  розглядає  за участю заявника,  одного або обох
батьків (усиновлювачів) або піклувальника,  а також  представників
органів опіки та піклування. Участь представників органів опіки та
піклування у розгляді справи є обов'язковою.
 
     Стаття 245. Рішення суду
 
     1. Суд,  розглянувши заяву про  надання  неповнолітній  особі
повної  цивільної  дієздатності  по  суті,  ухвалює рішення,  яким
задовольняє або відмовляє у задоволенні вимоги заявника.
 
     2. У разі задоволення заявленої  вимоги  неповнолітній  особі
надається повна цивільна дієздатність після набрання рішенням суду
законної сили.
 
     3. Рішення  суду  про  надання  неповнолітній  особі   повної
цивільної   дієздатності   після   набрання   ним   законної  сили
надсилається органові опіки та піклування.
 
                             Глава 4
            РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ ФІЗИЧНОЇ
           ОСОБИ БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ АБО ОГОЛОШЕННЯ ЇЇ
                             ПОМЕРЛОЮ
 
     Стаття 246. Підсудність
 
     1. Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою  або
оголошення  її  померлою  подається  до  суду за місцем проживання
Сторінки:1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 ... 32


Украина онлайн