Законодательство Украины

 

Кодекс України №1618-IV від 18.03.2004

Верховна Рада України

Цивільний процесуальний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

 
                             Глава 7
             РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ
             НА ВТРАЧЕНІ ЦІННІ ПАПЕРИ НА ПРЕД'ЯВНИКА
                            ТА ВЕКСЕЛІ
 
     Стаття 260. Підсудність
 
     1. Особа,  яка  втратила  цінний  папір  на  пред'явника  або
вексель,  може  звернутися  до  суду  із  заявою  про  визнання їх
недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.
 
     2. Заява подається  до  суду  за  місцезнаходженням  емітента
цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем.
 
     Стаття 261. Зміст заяви
 
     1. У  заяві до суду про визнання втраченого цінного папера на
пред'явника або векселя  недійсним  та  відновлення  прав  на  них
повинно бути зазначено:
 
     1) ім'я   і   місце   проживання  заявника,  найменування  та
місцезнаходження юридичної особи-заявника;
 
     2) обставини,  за яких втрачено цінний папір  на  пред'явника
або вексель;
 
     3) повну  і точну назву емітента втраченого цінного папера на
пред'явника і його реквізити,  а для векселя - вид,  номер бланку,
суму  векселя,  дату  і  місце складання,  строк та місце платежу,
найменування векселедавця та інших, відомих заявнику, зобов'язаних
за векселем осіб, а також першого векселедержателя.
 
     Стаття 262. Ухвала суду до судового розгляду
 
     1. Суд, одержавши заяву, своєю ухвалою постановляє:
 
     1) зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного
папера на пред'явника або векселя до суду;
 
     2) заборонити  здійснювати  будь-які  операції  за  втраченим
цінним папером на пред'явника або за векселем.
 
     2. Ухвала  надсилається емітенту втраченого цінного папера на
пред'явника. У справі про визнання недійсним втраченого векселя та
відновлення   прав  на  нього  ухвала  суду  надсилається  негайно
зобов'язаним за векселем особам,  якщо їх адреси  відомі  суду,  а
також,  якщо  строк платежу за векселем не настав,  на адресу всіх
нотаріусів відповідного нотаріального округу,  на території  якого
знаходиться  місце  платежу за векселем.  При пред'явленні векселя
нотаріусу для вчинення протесту,  щодо якого постановлено  ухвалу,
якою  заборонено  будь-які операції за ним,  нотаріус зобов'язаний
повідомити відповідний суд про  пред'явлення  такого  векселя  для
вчинення протесту.
 
     3. З  дати постановлення ухвали суду зупиняється перебіг усіх
строків щодо обігу втраченого цінного папера  на  пред'явника  або
векселя, встановлених законодавством про обіг векселів.
 
     Стаття 263. Зміст публікації
 
     1. Публікація  про виклик держателя втраченого цінного папера
на пред'явника або векселя,  з приводу яких подано заяву до  суду,
повинна  містити  інформацію,  визначену пунктами 1 і 3 статті 261
цього  Кодексу,  а  також  пропозицію держателя втраченого цінного
папера  на  пред'явника  або  векселя повідомити суд у тримісячний
строк про свої права на цінний папір або вексель.
( Частина перша статті 263 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2875-IV ( 2875-15 ) від 08.09.2005 )
 
     2. Публікація робиться за рахунок заявника у місцевій  газеті

за місцезнаходженням емітента цінного папера або за місцем платежу
векселя, а також в одному з офіційних друкованих видань.
 
     Стаття 264. Обов'язки держателя втраченого цінного папера
                 на пред'явника або векселя
 
     1. Держатель  втраченого  цінного  папера  на пред'явника або
векселя  повинен  у  встановлений  строк  подати  до  суду,   який
постановив  ухвалу,  разом  з  цінним  папером  на пред'явника або
векселем заяву про те, що він є його держателем.
 
     Стаття 265. Строк пред'явлення позову заявником до держателя
                 втраченого цінного папера або векселя
 
     1. Якщо  держатель  втраченого  цінного папера на пред'явника
або векселя подасть заяву до  суду,  суд  постановляє  ухвалу  про
залишення   заяви   про  визнання  втраченого  цінного  папера  на
пред'явника або векселя недійсним та відновлення прав на нього без
розгляду  та  встановлює строк для пред'явлення заявником позову в
загальному  порядку  до  держателя   цього   цінного   папера   на
пред'явника або векселя про їх витребування.
 
     2. Строк   пред'явлення   позову   заявником   до   держателя
втраченого цінного папера на пред'явника або векселя не може  бути
більшим двох місяців.
 
     3. Якщо  заявник  у  встановлений  судом  строк не пред'явить
позову до держателя втраченого цінного папера на  пред'явника  або
векселя,  суд  постановляє  ухвалу про зняття заборони здійснювати
будь-які  операції  за  цінним  папером  на  пред'явника  або   за
векселем.
 
     4. Копія  ухвали  надсилається  особам,  зазначеним у частині
другій статті 262 цього Кодексу.
 
     Стаття 266. Призначення справи до розгляду
 
     1. Якщо протягом тримісячного строку  з  дня  публікації  про
виклик  держателя  втраченого  цінного  папера  на пред'явника або
векселя не надійде заяви,  зазначеної у статті 264 цього  Кодексу,
суд призначає справу до розгляду.
 
     2. Про день розгляду справи суд повідомляє заявника, емітента
втраченого цінного  папера  на  пред'явника  або  зобов'язаних  за
векселем осіб.
 
     Стаття 267. Вирішення справи
 
     1. За  результатами  розгляду  справи суд ухвалює рішення про
визнання втраченого цінного  папера  на  пред'явника  або  векселя
недійсним або про відмову в задоволенні заявленої вимоги.  Рішення
про визнання втраченого цінного папера на пред'явника або  векселя
недійсним  є  підставою  для  видачі  заявникові цінного папера на
пред'явника замість визнаного недійсним або проведення  визначених
ним  операцій;  для  здійснення платежу за векселем або для видачі
заявникові векселя замість визнаного недійсним та для  відновлення
зобов'язаними за векселем особами передавальних написів.
 
     2. Рішення  суду  про  визнання  недійсним втраченого цінного
папера  на  пред'явника  або  векселя  публікується   в   порядку,
встановленому частиною другою статті 263 цього Кодексу.
 
     Стаття 268. Права держателя цінного папера на пред'явника
                 або векселя щодо відшкодування збитків
 
     1. У разі ухвалення судом рішення про відмову  в  задоволенні
заявленої  вимоги  держатель  цінного  папера  на  пред'явника або
векселя має право звернутися до суду із заявою  про  відшкодування
за рахунок заявника збитків, заподіяних йому забороною здійснювати
будь-які  операції  за  цінним  папером  на  пред'явника  або   за
векселем.
 
[an error occurred while processing this directive]
     2. Держатель цінного папера на пред'явника або векселя,  який
не заявив вчасно з будь-яких причин про своє право на цінний папір
на  пред'явника  або вексель,  може пред'явити позов до особи,  за
якою визнано право на цінний папір на пред'явника або на вексель.
 
                             Глава 8
           РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ПЕРЕДАЧУ БЕЗХАЗЯЙНОЇ
              НЕРУХОМОЇ РЕЧІ У КОМУНАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ
 
     Стаття 269. Підсудність
 
     1. Заява  про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність
територіальної громади  за  умов,  визначених  Цивільним  кодексом
України   ( 435-15 ),  подається до суду за місцезнаходженням цієї
речі   органом,   уповноваженим   управляти   майном   відповідної
територіальної громади.
 
     Стаття 270. Зміст заяви
 
     1. У  заяві  про  передачу  безхазяйної  нерухомої   речі   у
власність   відповідної   територіальної   громади   повинно  бути
зазначено,  яку нерухому річ заявник просить передати у  власність
територіальної  громади,  основні  характеристики  нерухомої речі,
посилання на документи про взяття безхазяйної  нерухомої  речі  на
облік  органом,  що  здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме
майно,  друковані засоби масової інформації,  в яких було зроблено
оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.
 
     Стаття 271. Відмова в прийнятті заяви
 
     1. Суд  відмовляє  в прийнятті заяви про передачу безхазяйної
нерухомої речі у власність територіальної громади,  якщо  вона  не
взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на
нерухоме майно,  або якщо заяву подано до закінчення одного року з
дня прийняття її на облік.
 
     Стаття 272. Розгляд справи
 
     1. Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність
територіальної громади розглядається судом за  участі  заявника  з
обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
 
     Стаття 273. Рішення суду
 
     1. Суд,  встановивши,  що нерухома річ є безхазяйною та взята
на облік  органом,  який  здійснює  державну  реєстрацію  прав  на
нерухоме  майно,  а  також що сплив один рік з дня взяття на облік
нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої
речі у власність відповідної територіальної громади.
 
                             Глава 9
            РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВИЗНАННЯ СПАДЩИНИ
                            ВІДУМЕРЛОЮ
 
     Стаття 274. Підсудність
 
[an error occurred while processing this directive]
     1. Заява  про  визнання  спадщини  відумерлою   у   випадках,
встановлених Цивільним кодексом України ( 435-15 ),  подається  до
суду   органом   місцевого   самоврядування  за  місцем  відкриття
спадщини.
 
     Стаття 275. Зміст заяви
 
     1. У заяві про  визнання  спадщини  відумерлою  повинно  бути
наведено відомості про час і місце відкриття спадщини,  про майно,
що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність
цього майна спадкодавцю,  про відсутність спадкоємців за заповітом
і за законом,  або про усунення їх від права на  спадкування,  або
про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
 
     Стаття 276. Відмова в прийнятті заяви
 
     1. Суд  відмовляє  в  прийнятті  заяви  про визнання спадщини
відумерлою,  якщо орган місцевого самоврядування подасть заяву  до
закінчення одного року з часу відкриття спадщини.
 
     Стаття 277. Розгляд справи
 
     1. Справа  про  визнання  спадщини  відумерлою  розглядається
судом  з  обов'язковою   участю   заявника   та   з   обов'язковим
повідомленням усіх заінтересованих осіб.
 
     Стаття 278. Рішення суду
 
     1. Суд,  встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом
відсутні,  або спадкоємці усунені від права  на  спадкування,  або
спадкоємці  не  прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття,
ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та  про  передачу
її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
 
                             Глава 10
                 РОЗГЛЯД ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ ОСОБІ
               ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ПРИМУСОВОМУ
                             ПОРЯДКУ
 
     Стаття 279. Підсудність
 
     1. За  умов,  визначених  Законом  України  "Про психіатричну
допомогу" ( 1489-14 ),  заява    лікаря-психіатра  про  проведення
психіатричного  огляду  особи  у примусовому порядку,  про надання
особі амбулаторної психіатричної  допомоги  та  її  продовження  в
примусовому  порядку подається до суду за місцем проживання особи,
а заява представника  психіатричного  закладу  про  госпіталізацію
особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про
продовження   такої   госпіталізації   подається   до   суду    за
місцезнаходженням зазначеного закладу.
 
     2. Заява  особи,  якій за рішенням суду надається амбулаторна
психіатрична допомога у  примусовому  порядку,  або  її  законного
представника  про  припинення  цієї  допомоги подається до суду за
місцепроживанням  особи,  а  про  припинення   госпіталізації   до
психіатричного   закладу  у  примусовому  порядку  -  до  суду  за
місцезнаходженням психіатричного закладу.
 
     Стаття 280. Зміст заяви і строк її подання
 
     1. У заяві  про  проведення  психіатричного  огляду  фізичної
особи  у  примусовому  порядку,  про  надання  особі  амбулаторної
психіатричної допомоги у примусовому порядку  та  її  продовження,
про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку
та  продовження  такої  госпіталізації  повинні   бути   зазначені
підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку,
встановлені законом.
 
     2. До заяви про психіатричний огляд або надання  амбулаторної
психіатричної  допомоги  у  примусовому порядку додається висновок
лікаря-психіатра, а   про   продовження   примусово   амбулаторної
психіатричної   допомоги,   про   примусову   госпіталізацію,   її
продовження  -  висновок  комісії   лікарів-психіатрів   та   інші
відповідні матеріали.
 
     3. У  заяві  фізичної особи або її законного представника про
припинення амбулаторної психіатричної допомоги  чи  госпіталізації
до   психіатричного  закладу  у  примусовому  порядку  мають  бути
наведені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.
 
     4. У випадках,  коли відповідно до  закону  госпіталізація  у
примусовому  порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і
визнана  доцільною  комісією   лікарів-психіатрів,   психіатричний
заклад,  в  якому перебуває особа,  направляє до суду заяву про її
госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.
 
     5. Заява фізичної особи або  її  законного  представника  про
припинення  надання  особі  психіатричної  допомоги  у примусовому
порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення  рішення
суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому
порядку або її продовження,  госпіталізацію у примусовому порядку,
її продовження.
 
     Стаття 281. Розгляд справи
 
     1. Заява  про  надання  психіатричної  допомоги у примусовому
порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження  до
суду:   про  госпіталізацію  особи  до  психіатричного  закладу  -
протягом 24 годин;  про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та
продовження госпіталізації - протягом десяти днів.
 
     2. Справа за заявою  про  надання  психіатричної  допомоги  у
примусовому   порядку   чи  про  припинення  надання  амбулаторної
психіатричної  допомоги,  госпіталізацію  у  примусовому   порядку
розглядається  в присутності особи,  щодо якої вирішується питання
про надання їй психіатричної допомоги  у  примусовому  порядку,  з
обов'язковою   участю  прокурора,  лікаря-психіатра,  представника
психіатричного закладу,  що подав заяву, та законного представника
особи,  щодо  якої  розглядаються  питання,  пов'язані  з наданням
психіатричної допомоги.
 
     Стаття 282. Рішення суду
 
     1. Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення  про
задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
 
     2. Рішення    про    задоволення    заяви   лікаря-психіатра,
представника  психіатричного  закладу  є  підставою  для   надання
Сторінки:1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 32


Украина онлайн