Законодательство Украины

 

Кодекс України №1618-IV від 18.03.2004

Верховна Рада України

Цивільний процесуальний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про  визнання
рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
 
     7. У  визнанні  в  Україні  рішення  іноземного  суду,  що не
підлягає примусовому виконанню,  може бути відмовлено  з  підстав,
встановлених статтею 396 цього Кодексу.
 
     8. Копія  ухвали  надсилається судом заінтересованим особам у
триденний строк з дня постановлення ухвали.
 
     9. Ухвала про визнання в Україні рішення іноземного суду  або
про   відмову   у  задоволенні  клопотання  про  визнання  рішення
іноземного суду,  що не підлягає примусовому виконанню,  може бути
оскаржена в порядку і строки, встановлені цим Кодексом.
 
                            Розділ IX
                 ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНОГО СУДОВОГО
                           ПРОВАДЖЕННЯ
 
     Стаття 402. Порядок відновлення втраченого судового
                 провадження
 
     1. Відновлення  втраченого  повністю  або  частково  судового
провадження в цивільній справі,  закінченій ухваленням рішення або
у якій провадження закрито,  проводиться у порядку,  встановленому
цим Кодексом.
 
     Стаття 403. Особи, які мають право звертатися до суду
                 із заявою про відновлення провадження
 
     1. Втрачене  судове  провадження у цивільній справі може бути
відновлене за заявою осіб,  які брали  участь  у  справі,  або  за
ініціативою суду.
 
     Стаття 404. Підсудність заяви про відновлення втраченого
                 провадження
 
     1. Заява  про  відновлення  втраченого  судового  провадження
подається  до  суду,  який  ухвалив  рішення  по  суті  справи або
постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
 
     Стаття 405. Зміст заяви про відновлення втраченого судового
                 провадження
 
     1. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме
провадження просить заявник,  чи було у справі ухвалено рішення по
суті справи або постановлена ухвала про закриття провадження, якою
саме особою з числа осіб,  які брали участь у справі, був заявник,
хто  конкретно  і  в  якості  кого  брав  участь  у справі,  місце
проживання чи місцезнаходження цих осіб,  що відомо  заявнику  про
обставини   втрати   провадження,   про   місцезнаходження   копій
документів провадження або відомостей щодо  них,  поновлення  яких
саме документів заявник вважає необхідним, для якої мети необхідне
їх поновлення.
 
     2. До заяви про відновлення втраченого провадження  додаються
документи   або  їх  копії,  навіть  якщо  вони  не  посвідчені  в
установленому порядку, що збереглися у заявника або у справі.
 
     Стаття 406. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви,
                 відмова у відкритті провадження у справі
                 або залишення заяви без розгляду
 
     1. Якщо у заяві не зазначено мету відновлення провадження або
відомості,  необхідні для його відновлення, суд постановляє ухвалу
про залишення заяви без руху,  якою встановлює  заявникові  строк,
необхідний для усунення цих недоліків.
 
     2. Якщо  мета  звернення  до  суду,  зазначена заявником,  не
пов'язана із захистом його прав та інтересів,  суд  своєю  ухвалою
відмовляє   у  відкритті  провадження  у  справі  про  відновлення

провадження або залишає заяву без розгляду,  якщо провадження було
відкрито.
 
     3. Судове   провадження,   втрачене  до  закінчення  судового
розгляду,  не підлягає відновленню у  встановленому  цим  розділом
порядку.  Заявник  у  цьому  разі  може пред'явити новий    позов.
В ухвалі суду про відкриття провадження у новій справі у зв'язку з
втратою незакінченого провадження про цю  обставину  повинно  бути
обов'язково зазначено.
 
     Стаття 407. Розгляд справи
 
     1. При  розгляді   справи   суд   використовує   ту   частину
провадження,  що збереглася,  документи, видані зі справи фізичним
чи юридичним особам до втрати провадження,  копії цих  документів,
інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого
провадження.
 
     2. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під
час вчинення процесуальних дій, осіб (їх представників), які брали
участь у справі,  а в необхідних випадках - осіб,  які входили  до
складу суду,  що розглядав справу,  з якої втрачено провадження, а
також осіб, які виконували судове рішення.
 
     Стаття 408. Рішення суду
 
     1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд  ухвалює
рішення  про  відновлення  втраченого  провадження  повністю або в
частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
 
     2. У  рішенні  суду  про  відновлення   втраченого   судового
провадження   зазначається,  на  підставі  яких  конкретно  даних,
поданих суду і досліджених у  судовому  засіданні  з  участю  всіх
учасників цивільного процесу з утраченого провадження,  суд вважає
установленим  зміст  відновленого  судового  рішення,   наводяться
висновки  суду  про  доведеність  того,  які докази досліджувалися
судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.
 
     3. За   недостатності   зібраних   матеріалів   для   точного
відновлення  втраченого  судового провадження суд ухвалою закриває
розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам,  які
беруть участь у справі,  право на повторне звернення з такою самою
заявою за наявності необхідних документів.
 
     4. Строк зберігання судового провадження не має значення  для
вирішення  заяви  про  його відновлення,  крім випадку звернення з
такою заявою для виконання рішення,  якщо  строк  на  пред'явлення
виконавчого листа для виконання закінчився і судом не поновлено.
 
     Стаття 409. Звільнення заявника від судових витрат
 
     1. У  справі  про  відновлення втраченого провадження заявник
звільняється від оплати судових витрат.  У разі  подання  завідомо
неправдивої заяви судові витрати відшкодовуються заявником.
 
                             Розділ X
                 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ
                          ІНОЗЕМНИХ ОСІБ
 
     Стаття 410. Процесуальні права та обов'язки іноземних осіб
 
     1. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи,
іноземні  держави  (їх  органи  та  посадові  особи) та міжнародні
організації (далі - іноземні  особи)  мають  право  звертатися  до
судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
 
     2. Іноземні  особи  мають  процесуальні  права  та  обов'язки
нарівні з фізичними і юридичними особами  України,  за  винятками,
встановленими Конституцією  ( 254к/96-ВР ) та законами України,  а
також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України.
 
[an error occurred while processing this directive]
 
     (  Частину  третю  статті  410  виключено  на підставі Закону
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 )
 
 
     (   Статтю   411  виключено  на  підставі  Закону  N  2709-IV
( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
 
 
     (   Статтю   412  виключено  на  підставі  Закону  N  2709-IV
( 2709-15 ) від 23.06.2005 )
 
 
     (   Статтю   413  виключено  на  підставі  Закону  N  1837-VI
( 1837-17 ) від 21.01.2010 )
 
 
     Стаття 414. Підсудність судам України цивільних справ з
                 іноземним елементом
 
     1. Підсудність судам  України  цивільних  справ  з  іноземним
елементом  визначається  цим  Кодексом,  законом  або  міжнародним
договором,  згода на обов'язковість якого надана  Верховною  Радою
України.
(  Стаття  414  в  редакції  Закону  N  1837-VI  (  1837-17  ) від
21.01.2010 )
 
     Стаття 415. Звернення суду України із судовим дорученням про
                 надання правової допомоги до іноземного суду або
                 іншого компетентного органу іноземної держави
 
     1. У  разі  якщо  в  процесі  розгляду  справи суду необхідно
вручити документи,  отримати докази,  провести окремі процесуальні
дії  на  території  іншої  держави,  суд України може звернутися з
відповідним судовим  дорученням  до  іноземного  суду  або  іншого
компетентного  органу  іноземної  держави (далі - іноземний суд) у
порядку,  встановленому цим Кодексом  або  міжнародним  договором,
згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
     2. Доручення    суду    України   надсилається   у   порядку,
встановленому цим Кодексом або  міжнародним  договором,  згода  на
обов'язковість  якого  надана  Верховною  Радою  України,  а  якщо
міжнародний договір не укладено,  - Міністерству юстиції  України,
яке  надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для
передачі дипломатичними каналами.
(  Стаття  415  в  редакції  Закону  N  1837-VI  (  1837-17  ) від
21.01.2010 )
 
     Стаття 416. Зміст і форма судового доручення про надання
                 правової допомоги
 
     1. Зміст  і  форма  судового  доручення  про надання правової
допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на
обов'язковість  якого надана Верховною Радою України,  а якщо його
не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.
 
[an error occurred while processing this directive]
     2. У  судовому  дорученні  про  надання   правової   допомоги
зазначаються:
 
     1) назва суду, що розглядає справу;
 
     2) за    наявності    міжнародного    договору,    згода   на
обов'язковість якого надана Верховною  Радою  України,  учасниками
якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання
на його положення;
 
     3) найменування справи, що розглядається;
 
     4) прізвище,  ім'я,  по батькові та рік  народження  фізичної
особи  або  найменування  юридичної особи,  відомості про їх місце
проживання (перебування) або місцезнаходження,  а також інші дані,
необхідні для виконання доручення;
 
     5) процесуальне  становище осіб,  щодо яких необхідно вчинити
процесуальні дії;
 
     6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;
 
     7) інші дані,  якщо це  передбачено  відповідним  міжнародним
договором,  згода  на  обов'язковість якого надана Верховною Радою
України,  або  цього  вимагає  іноземний  суд,  який  виконуватиме
доручення.
 
     3. Судове    доручення    про   надання   правової   допомоги
оформлюється українською мовою.  До судового  доручення  додається
засвідчений  переклад  офіційною  мовою відповідної держави,  якщо
інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість
якого надана Верховною Радою України.
 
     4. Судове    доручення   про   надання   правової   допомоги,
процесуальні  та  інші   документи,   що   до   нього   додаються,
засвідчуються   підписом   судді,   який   складає  доручення,  та
скріплюються гербовою печаткою.
(  Кодекс  доповнено  статтею  416  згідно  із  Законом  N 1837-VI
( 1837-17 ) від 21.01.2010 )
 
     Стаття 417. Виконання в Україні судових доручень іноземних
                 судів
 
     1. Суди  України  виконують  доручення  іноземних  судів  про
надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи  інших
документів,  допиту  сторін  чи свідків,  проведення експертизи чи
огляду на місці,  вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у
порядку,    встановленому    міжнародним   договором,   згода   на
обов'язковість  якого  надана  Верховною  Радою  України,  а  якщо
міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами.
 
     2. Судове доручення не приймається до виконання,  у разі якщо
воно:
 
     1) може  призвести  до  порушення  суверенітету  України  або
створити загрозу її національній безпеці;
 
     2) не належить до юрисдикції цього суду;
 
     3) суперечить  законам  або  міжнародному договору,  згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
 
     3. Виконання судового доручення  здійснюється  відповідно  до
цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть
вчинятися під час виконання судового  доручення  із  застосуванням
права іншої держави,  якщо таке застосування не суперечить законам
України.
 
     4. У разі  надходження  від  іноземного  суду  прохання  щодо
особистої   присутності   його   уповноважених   представників  чи
учасників судового розгляду під час виконання  судового  доручення
суд України,  який виконує доручення,  вирішує питання про надання
згоди щодо такої участі.
 
     5. Виконання судового  доручення  підтверджується  протоколом
судового засідання,  іншими документами,  складеними чи отриманими
під час виконання доручення,  що засвідчуються підписом  судді  та
скріплюються гербовою печаткою.
 
     6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного
суду,  суд України у порядку, встановленому міжнародним договором,
згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  або
якщо міжнародний договір не укладено,  - дипломатичними  каналами,
повертає   таке   доручення   іноземному  суду  без  виконання  із
зазначенням  причин  та  подає   відповідні   документи,   що   це
підтверджують.
(  Кодекс  доповнено  статтею  417  згідно  із  Законом  N 1837-VI
( 1837-17 ) від 21.01.2010 )
 
     Стаття 418. Виконання судового доручення іноземного суду про
                 вручення виклику до суду чи інших документів
 
     1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду  чи
інших    документів   виконується   у   судовому   засіданні   або
уповноваженим працівником суду за місцем проживання  (перебування,
місцем  роботи)  фізичної  особи  чи  місцезнаходженням  юридичної
особи.
 
     2. Виклик до суду чи інші документи,  що підлягають  врученню
за дорученням іноземного суду,  вручаються особисто фізичній особі
чи  її  представникові  або  представникові  юридичної  особи  під
розписку.
 
     3. У  судовій  повістці,  що  направляється з метою виконання
доручення  іноземного   суду   про   вручення   документів,   крім
відомостей,  зазначених  у  статті  75  цього  Кодексу,  додатково
зазначається  інформація  про  наслідки  відмови   від   отримання
документів  та  неявки  до суду для отримання документів згідно із
частинами п'ятою і шостою цієї статті.
 
     4. У разі якщо особа,  якій необхідно вручити виклик до  суду
чи  інші  документи  за дорученням іноземного суду,  перебуває під
вартою або відбуває такий вид  покарання  як  довічне  позбавлення
волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному
батальйоні  військовослужбовців,  обмеження   волі,   арешт,   суд
надсилає   документи,   що   підлягають   врученню  за  дорученням
іноземного  суду,  до  адміністрації  місця  тримання  особи,  яка
здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку
і письмові пояснення цієї особи до суду.
Сторінки:1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32


Украина онлайн