Законодательство Украины

 

Кодекс України №1618-IV від 18.03.2004

Верховна Рада України

Цивільний процесуальний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу.
 
     2. Одна  й та сама особа не може бути одночасно представником
іншої сторони,  третіх осіб,  які заявляють самостійні вимоги щодо
предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.
 
     Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками
 
     1. Не  можуть  бути представниками в суді особи,  які діють у
цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт,
спеціаліст, свідок.
 
     2. Судді,  слідчі,  прокурори не можуть бути представниками в
суді,  крім випадків, коли вони діють як представники відповідного
органу,  що є стороною або третьою особою в справі,  чи як законні
представники.
 
     Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження
                представників
 
     1. Повноваження  представників  сторін  та  інших  осіб,  які
беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:
 
     1) довіреністю фізичної особи;
 
     2) довіреністю   юридичної   особи   або   документами,    що
посвідчують службове становище і повноваження її керівника;
 
     3) свідоцтвом   про   народження   дитини  або  рішенням  про
призначення  опікуном,  піклувальником  чи  охоронцем   спадкового
майна.
 
     2. Довіреність   фізичної   особи   повинна  бути  посвідчена
нотаріально або посадовою особою організації,  в  якій  довіритель
працює,  навчається,  перебуває на службі, стаціонарному лікуванні
чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
 
     3. Довіреність  від  імені  юридичної  особи   видається   за
підписом  посадової особи,  уповноваженої на це законом,  статутом
або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
 
     4. Повноваження  адвоката  як   представника   можуть   також
посвідчуватись  ордером,  який  виданий  відповідним  адвокатським
об'єднанням,   або   договором.  До  ордера  адвоката  обов'язково
додається  витяг  із  договору,  у якому зазначаються повноваження
адвоката  як  представника  або  обмеження  його  прав на вчинення
окремих  процесуальних  дій.  Витяг  засвідчується підписом сторін
договору.
(  Частина  четверта  статті  42  із  змінами, внесеними згідно із
Законом  N  2453-VI  (  2453-17  )  від 07.07.2010 - щодо набрання
чинності  зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону
N 2453-VI від 07.07.2010 )
 
     5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з
них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.
 
 
     (  Частину  шосту  статті  42  виключено  на  підставі Закону
N  2453-VI  (  2453-17  )  від 07.07.2010 - щодо набрання чинності
зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону N 2453-VI
від 07.07.2010 )
 
 
     Стаття 43. Призначення або заміна законного представника
                судом
 
     1. У  разі  відсутності у сторони чи третьої особи,  визнаної
недієздатною або обмеженою  у  цивільній  дієздатності,  законного
представника  суд  за  поданням органу опіки та піклування ухвалою
призначає опікуна або піклувальника  і  залучає  їх  до  участі  у
справі як законних представників.

 
     2. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи
неповнолітня особа,  позбавлена батьківського піклування,  не  має
законного представника,  суд ухвалою встановлює над нею відповідно
опіку чи  піклування  за  поданням  органу  опіки  та  піклування,
призначає  опікуна  або  піклувальника  та  залучає їх до участі у
справі як законних представників.
 
     3. У разі якщо законний представник не має права вести справу
в  суді  з підстав,  встановлених законом,  суд за поданням органу
опіки та піклування замінює законного представника.
 
     4. Суд може призначити або замінити законного представника за
клопотанням   малолітньої   або   неповнолітньої  особи,  якщо  це
відповідає її інтересам.
(  Статтю  43  доповнено  частиною  згідно  із Законом  N  1397-VI
( 1397-17 ) від 21.05.2009 )
 
     5. Звільнення  опікуна  чи  піклувальника  в  разі,  якщо  їх
призначив  суд,  і  призначення  ними  інших  осіб  здійснюються в
порядку,  встановленому  частиною  другою    статті    241   цього
Кодексу.
(  Стаття  43  в  редакції  Закону  N  3551-IV  (  3551-15  )  від
16.03.2006 )
 
     Стаття 44. Повноваження представника в суді
 
     1. Представник,  який  має  повноваження  на ведення справи в
суді,  може вчиняти від імені  особи,  яку  він  представляє,  усі
процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.
 
     2. Обмеження  повноважень  представника  на  вчинення  певної
процесуальної  дії  мають  бути   застережені   у   виданій   йому
довіреності.
 
     3. Підстави    і   порядок   припинення   представництва   за
довіреністю визначається  статтями  248-250   Цивільного   кодексу
України.
 
     4. Про  припинення  представництва  або обмеження повноважень
представника  за  довіреністю  має  бути  повідомлено  суд  шляхом
подання  письмової  заяви  або  усної заяви,  зробленої у судовому
засіданні.
 
     5. У разі відмови представника від наданих  йому  повноважень
представник  не  може  бути у цій самій справі представником іншої
сторони.
 
     Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким
                законом надано право захищати права, свободи
                та інтереси інших осіб
 
     1. У випадках,  встановлених законом, Уповноважений Верховної
Ради  України  з  прав людини,  прокурор,  органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,  фізичні та юридичні особи можуть
звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів
інших осіб,  або державних чи суспільних інтересів та брати участь
у цих справах.
 
     2. Прокурор   здійснює   у   суді   представництво  інтересів
громадянина або держави в порядку,  встановленому цим Кодексом  та
іншими  законами,  і  може здійснювати представництво на будь-якій
стадії цивільного процесу.
 
     3. Органи державної влади та органи місцевого  самоврядування
можуть  бути  залучені судом до участі в справі або взяти участь у
справі за своєю ініціативою для  подання  висновків  на  виконання
своїх повноважень.  Участь зазначених органів у цивільному процесі
для  подання  висновків  у  справі  є  обов'язковою  у   випадках,
встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.
 
     Стаття 46. Процесуальні права органів та осіб, яким законом
[an error occurred while processing this directive]
                надано право захищати права, свободи та інтереси
                інших осіб
 
     1. Органи  та  інші особи,  які відповідно до статті 45 цього
Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи
суспільних інтересах,  мають процесуальні права й обов'язки особи,
в інтересах якої вони діють,  за винятком  права  укладати  мирову
угоду.
 
     2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45
цього Кодексу звернулися до  суду  в  інтересах  інших  осіб,  від
поданої  ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу,  на захист
прав,  свобод та інтересів якої подано заяву,  права вимагати  від
суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.
 
     3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в
інтересах якої подана заява,  не підтримує  заявлених  вимог,  суд
залишає заяву без розгляду.
 
     4. Прокурор,  який не брав участі у справі, з метою вирішення
питання  про  наявність  підстав  для   подання   апеляційної   чи
касаційної  скарги,  заяви  про  перегляд  рішення Верховним Судом
України,  заяви  про  перегляд  рішення у зв'язку з нововиявленими
обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.
(  Частина  четверта  статті  46  із  змінами, внесеними згідно із
Законом  N  2453-VI  (  2453-17  )  від 07.07.2010 - щодо набрання
чинності  зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону
N 2453-VI від 07.07.2010 )
 
     5. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
які  беруть  участь  у  справі   для   подання   висновку,   мають
процесуальні  права  і  обов'язки,  встановлені  статтею  27 цього
Кодексу,  а також мають право висловити свою думку щодо  вирішення
справи по суті.
 
           Параграф 2. Інші учасники цивільного процесу
 
     Стаття 47. Особи, які є іншими учасниками цивільного процесу
 
     1. Учасниками  цивільного  процесу,  крім  осіб,  які  беруть
участь  у  справі,  є   секретар   судового   засідання,   судовий
розпорядник,  свідок,  експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка
надає правову допомогу.
 
     Стаття 48. Секретар судового засідання
 
     1. Секретар судового засідання:
 
     1) здійснює судові виклики і повідомлення;
 
     2) перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності  осіб,
яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
 
     3) забезпечує   фіксування   судового   засідання  технічними
засобами;
 
[an error occurred while processing this directive]
     4) веде журнал судового засідання;
 
     5) оформлює матеріали справи;
 
     6) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду
справи.
 
     2. Секретар   судового   засідання   може   уточнювати   суть
процесуальної дії з метою її правильного  відображення  в  журналі
судового засідання.
 
     Стаття 49. Судовий розпорядник
 
     1. Судовий розпорядник:
 
     1) забезпечує   належний   стан  залу  судового  засідання  і
запрошує до нього учасників цивільного процесу;
 
     2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку  під
час судового засідання визначає можливу кількість осіб,  що можуть
бути присутні у залі судового засідання;
 
     3) оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім  присутнім
встати;
 
     4) слідкує за додержанням порядку особами,  присутніми у залі
судового засідання;
 
     5) виконує  розпорядження  головуючого  про   приведення   до
присяги перекладача, експерта;
 
     6) під   час   судового   засідання   приймає  від  учасників
цивільного процесу документи та інші матеріали і передає до суду;
 
     7) запрошує до залу судового  засідання  свідків  та  виконує
вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;
 
     8) виконує   інші   доручення   головуючого,   пов'язані   із
створенням умов, необхідних для розгляду справи.
 
     2. Вимоги  судового  розпорядника,  пов'язані  з   виконанням
обов'язків,   зазначених   у   частині   першій   цієї  статті,  є
обов'язковими для учасників цивільного процесу.
 
     3. Скарги  на  дії  чи  бездіяльність  судового  розпорядника
розглядаються судом у цьому самому процесі.
 
     Стаття 50. Свідок
 
     1. Свідком  може  бути  кожна  особа,  якій  відомі  будь-які
обставини, що стосуються справи.
 
     2. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений  час  і
дати правдиві показання про відомі йому обставини.
 
     3. У  разі  неможливості  прибуття  за  викликом  суду свідок
зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
 
     4. Свідок має право давати показання рідною мовою або  мовою,
якою він володіє,  користуватися письмовими записами,  відмовитися
від давання показань у випадках,  встановлених законом, а також на
компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
 
     5. За  завідомо  неправдиві  показання  або  за  відмову  від
давання показань з  непередбачених  законом  підстав  свідок  несе
кримінальну відповідальність,  а за невиконання інших обов'язків -
відповідальність, встановлену законом.
 
     Стаття 51. Особи, які не підлягають допиту як свідки
 
     1. Не підлягають допиту як свідки:
 
     1) недієздатні фізичні особи,  а також особи, які перебувають
на  обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і
не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати
обставини, що мають значення для справи, або давати показання;
 
     2) особи,  які  за  законом  зобов'язані зберігати в таємниці
відомості,  що були довірені їм у зв'язку  з  їхнім  службовим  чи
професійним становищем, - про такі відомості;
 
     3) священнослужителі   -  про  відомості,  одержані  ними  на
сповіді віруючих;
 
     4) професійні судді,  народні засідателі та  присяжні  -  про
обставини  обговорення  у нарадчій кімнаті питань,  що виникли під
час ухвалення рішення чи вироку.
 
     2. Особи,  які мають дипломатичний імунітет,  не можуть  бути
допитані як свідки без їхньої згоди,  а представники дипломатичних
представництв - без згоди дипломатичного представника.
 
     Стаття 52. Особи, які мають право відмовитися від давання
                показань
 
     1. Фізична  особа має право відмовитися давати показання щодо
себе,  членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько,
мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра,
дід,  баба,  внук,  внучка,  усиновлювач чи усиновлений, опікун чи
піклувальник,  особа,  над  якою  встановлено опіку чи піклування,
член сім'ї або близький родич цих осіб).
 
     2. Особа,  яка відмовляється  давати  показання,  зобов'язана
повідомити причини відмови.
 
     Стаття 53. Експерт
 
     1. Експертом  є  особа,  якій  доручено  провести дослідження
матеріальних об'єктів,  явищ і процесів, що містять інформацію про
обставини справи,  і дати висновок з питань, які виникають під час
розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.
 
     2. Як експерт може залучатися особа,  яка відповідає вимогам,
встановленим  Законом України "Про судову експертизу" ( 4038-12 ),
і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
 
     3. Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду,  провести
повне  дослідження  і  дати обґрунтований та об'єктивний письмовий
висновок на  задані  йому  питання,  а  у  разі   необхідності   -
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 32


Украина онлайн