Законодательство Украины

 

Кодекс України №2768-III від 25.10.2001

Верховна Рада України

Земельний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

 
     Стаття 151. Порядок погодження питань, пов'язаних з
                 вилученням (викупом) земельних ділянок для
                 суспільних потреб або з мотивів суспільної
                 необхідності
 
    1. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок,
наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної
власності, для суспільних потреб та у викупі земельних ділянок, що
перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних
потреб  та  з  мотивів  суспільної  необхідності,  зобов'язані  до
початку  проведення  проектних  робіт погодити з власниками землі,
крім  викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість
їх  примусового  відчуження  з  мотивів суспільної необхідності, і
землекористувачами,   органами   державної   влади   або  органами
місцевого   самоврядування,  згідно  з  їх  повноваженнями,  місце
розташування   об'єкта,  розмір  земельної  ділянки  та  умови  її
вилучення  (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території,
який  би  забезпечував  нормальне  функціонування на цій ділянці і
прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і
охорону довкілля.
( Частина перша статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009 )
 
 
     2. Погодження   матеріалів  місць  розташування  об'єктів  на
особливо цінних землях,  а також земельних ділянок для  розміщення
та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та
консульських установ іноземних держав,  представництв  міжнародних
організацій провадиться Верховною Радою України.
 
     3. Погодження   питань,  пов'язаних  з  вилученням  (викупом)
земельних ділянок,  крім тих,  що передбачені частиною другою цієї
статті,  провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою
міністрів  Автономної  Республіки   Крим,   місцевими   державними
адміністраціями,  міськими,  селищними, сільськими радами згідно з
їх повноваженнями щодо вилучення (викупу) цих ділянок.
 
     4. У разі вилучення (викупу) земельних  ділянок  під  об'єкти
містобудування,   розміщення   яких  визначено  містобудівною  або
землевпорядною документацією (генеральні плани населених  пунктів,
проекти  детального  планування,  інша  містобудівна документація,
техніко-економічні обґрунтування використання  та  охорони  земель
адміністративно-територіальних утворень,  проекти землеустрою щодо
впорядкування територій населених пунктів тощо),  погодження місця
розташування об'єкта не проводиться.
 
     5. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних
ділянок,  звертаються   з   клопотанням   про   погодження   місця
розташування об'єкта до відповідної сільської,  селищної, міської,
районної,  обласної ради,  Ради  міністрів  Автономної  Республіки
Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження
місця розташування об'єкта за рахунок  земель,  вилучення  (викуп)
яких  провадиться  Кабінетом  Міністрів України та Верховною Радою
Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів
Автономної     Республіки    Крим,    обласних,    Київської    та
Севастопольської міських державних адміністрацій.
 
     6. До клопотання додаються:
 
     а) обґрунтування  необхідності  вилучення   (викупу)   та/або
відведення земельної ділянки;
 
     б) зазначене  на  відповідному  графічному  матеріалі  бажане
місце розташування  об'єкта  з  орієнтовними  розмірами  земельної
ділянки;
 
     в) нотаріально   засвідчена   письмова   згода  землевласника
(землекористувача) на  вилучення  (викуп)  земельної  ділянки  (її
частини)   із  зазначенням  розмірів  передбаченої  для  вилучення
(викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);

 
     г) копія установчих документів.
 
     7. Типова форма клопотання про погодження місця  розташування
об'єкта затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
     8. Відповідний  орган  державної  влади  або  орган місцевого
самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк  з
дня  реєстрації  клопотання  направляє  його  разом з додатками до
Комісії,  яка протягом трьох тижнів з  дня  його  одержання  надає
зазначеному  органу  висновок  про  погодження  місця розташування
об'єкта або відмову в такому погодженні.
 
     У разі вилучення органами виконавчої влади земельних  ділянок
державної власності у межах населеного пункту матеріали погодження
місця розташування об'єкта подаються для розгляду до  відповідного
органу  місцевого самоврядування,  який у місячний строк розглядає
їх і надає свої висновки.
 
     9. Якщо вилучення (викуп) земельних  ділянок  провадиться  за
погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної
влади або органи місцевого самоврядування готують свої висновки  і
подають   матеріали   погодження  місця  розташування  об'єкта  до
Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх
до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.
 
     10. Якщо  вилучення  (викуп)  земельних  ділянок здійснюється
Верховною Радою Автономної Республіки Крим,  матеріали  погодження
місця  розташування об'єкта подаються до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим,  яка розглядає ці матеріали і  в  місячний  строк
подає  свої  пропозиції  до  Верховної  Ради Автономної Республіки
Крим.
 
     11. Після отримання висновку  Комісії  про  погодження  місця
розташування  об'єкта  та  рішення  Верховної Ради України (у разі
необхідності)  відповідний  орган  державної   влади   або   орган
місцевого   самоврядування   згідно  із  своїми  повноваженнями  у
двотижневий   строк   розглядає   матеріали    погодження    місця
розташування  об'єкта  та  надає  дозвіл  на  розроблення  проекту
землеустрою  щодо  відведення  земельної  ділянки  або  мотивоване
рішення про відмову.
 
     12. Спори,   пов'язані   з   погодженням  місць  розташування
об'єктів, вирішуються в судовому порядку.
(  Стаття  151  із  змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV
(  762-15  ) від 15.05.2003, N 1119-IV ( 1119-15 ) від 11.07.2003,
N  3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006; в редакції Законів N 509-VI
( 509-17 ) від 16.09.2008, N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009 )
 
                             Розділ V
 
                      ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ
 
                             Глава 23
 
                       Захист прав на землю
 
     Стаття 152. Способи захисту прав на земельні ділянки 
 
     1. Держава забезпечує громадянам та  юридичним  особам  рівні
умови захисту прав власності на землю.
 
     2. Власник   земельної   ділянки   або  землекористувач  може
вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть
якщо  ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння
земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
 
     3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки
здійснюється шляхом:
 
     а) визнання прав;
 
[an error occurred while processing this directive]
     б) відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до
порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або
створюють небезпеку порушення прав;
 
     в) визнання угоди недійсною;
 
     г) визнання  недійсними  рішень  органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування;
 
     ґ) відшкодування заподіяних збитків;
 
     д) застосування інших, передбачених законом, способів.
 
     Стаття 153. Гарантії права власності на земельну ділянку
 
     1. Власник  не  може  бути  позбавлений  права  власності  на
земельну  ділянку,  крім  випадків,  передбачених  цим Кодексом та
іншими законами України.
 
     2. У випадках,  передбачених цим Кодексом та іншими  законами
України,   допускається   викуп   земельної   ділянки.  При  цьому
власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.
 
     3. Колишній власник  земельної  ділянки,  яка  викуплена  для
суспільних  потреб,  має  право  звернутися  до суду з позовом про
визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки
та відшкодування збитків,  пов'язаних з викупом, якщо після викупу
земельної  ділянки   буде   встановлено,   що   земельна   ділянка
використовується не для суспільних потреб.
 
     Стаття 154. Відповідальність органів виконавчої влади
                 та органів місцевого самоврядування за порушення
                 права власності на землю
 
     1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
без рішення суду не мають права втручатись у здійснення  власником
повноважень щодо володіння,  користування і розпорядження належною
йому   земельною   ділянкою   або   встановлювати    непередбачені
законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.
 
     2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
несуть  відповідальність  за  шкоду,  заподіяну  їх  неправомірним
втручанням  у  здійснення  власником  повноважень  щодо володіння,
користування і розпорядження земельною ділянкою.
 
     Стаття 155. Відповідальність органів виконавчої влади та
                 органів місцевого самоврядування за видання
                 актів, які порушують права власників
                 земельних ділянок
 
     1. У  разі  видання  органом  виконавчої  влади  або  органом
місцевого самоврядування акта,  яким порушуються права особи  щодо
володіння,  користування  чи  розпорядження  належною їй земельною
ділянкою, такий акт визнається недійсним.
 
     2. Збитки,  завдані  власникам  земельних  ділянок  внаслідок
[an error occurred while processing this directive]
видання  зазначених  актів,  підлягають  відшкодуванню  в  повному
обсязі органом, який видав акт.
 
                             Глава 24
 
                 Відшкодування збитків власникам
                    землі та землекористувачам
 
     Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі
                 та землекористувачам
 
     Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються  збитки,
заподіяні внаслідок:
 
     а) вилучення  (викупу)  сільськогосподарських угідь,  лісових
земель   та   чагарників   для   потреб,    не    пов'язаних    із
сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
 
     б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь,  лісових
земель та чагарників для інших видів використання;
 
     в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
 
     г) погіршення якості ґрунтового  покриву  та  інших  корисних
властивостей   сільськогосподарських   угідь,  лісових  земель  та
чагарників;
 
     ґ) приведення сільськогосподарських угідь,  лісових земель та
чагарників у непридатний для використання стан;
 
     д) неодержання  доходів  за  час  тимчасового  невикористання
земельної ділянки.
 
     Стаття 157. Порядок відшкодування збитків власникам землі
                 та землекористувачам
 
     1. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам
здійснюють   органи    виконавчої    влади,    органи    місцевого
самоврядування,  громадяни  та юридичні особи,  які використовують
земельні  ділянки,  а  також  органи  виконавчої   влади,   органи
місцевого самоврядування,  громадяни та юридичні особи, діяльність
яких обмежує права  власників  і  землекористувачів  або  погіршує
якість  земель,  розташованих  у  зоні  їх  впливу,  в  тому числі
внаслідок  хімічного  і  радіоактивного   забруднення   території,
засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними
водами.
 
     2. Порядок  визначення  та  відшкодування  збитків  власникам
землі   і  землекористувачам  встановлюється  Кабінетом  Міністрів
України.
 
                             Глава 25
 
                    Вирішення земельних спорів
 
     Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори
 
     1. Земельні  спори  вирішуються  судами,  органами  місцевого
самоврядування  та  органами  виконавчої  влади з питань земельних
ресурсів.
 
     2. Виключно  судом  вирішуються  земельні  спори  з   приводу
володіння,  користування і розпорядження земельними ділянками,  що
перебувають у власності громадян і юридичних осіб,  а також  спори
щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
 
     3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у
межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають
у  власності  і  користуванні громадян,  та додержання громадянами
правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів
у містах.
 
     4. Органи   виконавчої  влади  з  питань  земельних  ресурсів
вирішують земельні спори щодо  меж  земельних  ділянок  за  межами
населених пунктів,  розташування обмежень у використанні земель та
земельних сервітутів.
 
     5. У разі незгоди власників  землі  або  землекористувачів  з
рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади
з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
 
     Стаття 159. Порядок розгляду земельних спорів органами
                 місцевого самоврядування та органами виконавчої
                 влади з питань земельних ресурсів
 
     1. Земельні спори розглядаються органами виконавчої  влади  з
питань  земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на
підставі заяви однієї із сторін у місячний термін  з  дня  подання
заяви.
 
     2. Земельні   спори   розглядаються  за  участю  зацікавлених
сторін,  які повинні бути завчасно повідомлені  про  час  і  місце
розгляду  спору.  У  разі відсутності однієї із сторін при першому
вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання
розгляд  спору  переноситься.  Повторне відкладання розгляду спору
може мати місце лише з поважних причин.
 
     3. Відсутність однієї  із  сторін  без  поважних  причин  при
повторному  розгляді  земельного  спору  не зупиняє його розгляд і
прийняття рішення.
 
     4. У  рішенні  органу  місцевого  самоврядування  або  органу
виконавчої  влади з питань земельних ресурсів визначається порядок
його виконання.
 
     5. Рішення передається сторонам у 5-денний термін з часу його
прийняття.
 
     Стаття 160. Права і обов'язки сторін при розгляді земельних
                 спорів
 
     Сторони, які  беруть  участь у земельному спорі,  мають право
знайомитися з матеріалами щодо цього спору,  робити з них виписки,
брати  участь  у розгляді земельного спору,  подавати документи та
інші  докази,  порушувати  клопотання,  давати  усні  і   письмові
пояснення,  заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони,
одержувати копію рішення щодо земельного спору,  і, у разі незгоди
з цим рішенням, оскаржувати його.
 
Сторінки:1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20


Украина онлайн