Законодательство Украины

 

Кодекс України №2768-III від 25.10.2001

Верховна Рада України

Земельний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

     Стаття 210. Недійсність угод щодо земельних ділянок
 
     Угоди, укладені  із  порушенням встановленого законом порядку
купівлі-продажу,   ренти,  дарування,  застави,  обміну  земельних
ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.
(  Стаття  210  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 )
 
     Стаття 211. Відповідальність за порушення
                 земельного законодавства
 
     1. Громадяни   та    юридичні    особи    несуть    цивільну,
адміністративну  або  кримінальну  відповідальність  відповідно до
законодавства за такі порушення:
 
     а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;
 
     б) самовільне зайняття земельних ділянок;
 
     в) псування сільськогосподарських угідь та інших  земель,  їх
забруднення  хімічними  та  радіоактивними  речовинами  і стічними
водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
 
     г) розміщення,  проектування,  будівництво,  введення  в  дію
об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
 
     ґ) невиконання  вимог  щодо  використання  земель за цільовим
призначенням;
 
     д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або
невиконання  обов'язків  щодо приведення їх у стан,  придатний для
використання за призначенням;
 
     е) знищення межових знаків;
 
     є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних
про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
 
     ж) непроведення рекультивації порушених земель;
 
     з) знищення  або  пошкодження протиерозійних і гідротехнічних
споруд, захисних насаджень;
 
     и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого
шару ґрунту;
 
     і)   відхилення  від  затверджених  в  установленому  порядку
проектів     землеустрою;     використання    земельних    ділянок
сільськогосподарського    призначення    для   ведення   товарного
сільськогосподарського  виробництва  без  затверджених у випадках,
визначених   законом,   проектів   землеустрою,   що  забезпечують
еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
(  Пункт "і" частини першої статті 211 в редакції Закону N 1443-VI
( 1443-17 ) від 04.06.2009 )
 
     ї) ухилення  від  державної  реєстрації  земельних ділянок та
подання недостовірної інформації щодо них;
 
     й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення  земельних
ділянок.
 
     2. Законом  може  бути встановлено відповідальність і за інші
порушення земельного законодавства.
 
     Стаття 212. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок
 
     1. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають  поверненню
власникам  землі  або  землекористувачам без відшкодування затрат,
понесених за час незаконного користування ними.
 
     2. Приведення земельних ділянок у придатний для  використання

стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється
за рахунок громадян або юридичних  осіб,  які  самовільно  зайняли
земельні ділянки.
 
     3. Повернення    самовільно    зайнятих   земельних   ділянок
провадиться за рішенням суду.
 
                            Розділ IX
 
                       ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2002 року.
 
     2. Визнати  таким,  що  втратив  чинність,  Земельний  кодекс
України ( 561-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1991 р., N 10,
ст.  98; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 25, ст. 354;
1993 р.,  N 10,  ст.  79,  N 26,  ст. 276; 1999 р., N 18, ст. 138;
2000 р., N 39, ст. 333).
 
     3. Закони  та  інші  нормативно-правові  акти,  прийняті   до
набрання чинності цим Кодексом,  діють у частині, що не суперечить
цьому Кодексу.
 
     4. Кабінету Міністрів України  у  шестимісячний  строк  після
опублікування цього Кодексу:
 
     а) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України та
Президенту України пропозиції про внесення  змін  до  законодавчих
актів, що випливають із цього Кодексу;
 
     б) привести  свої  нормативно-правові акти у відповідність із
цим Кодексом;
 
     в) розробити   нормативно-правові   акти,   передбачені   цим
Кодексом,  у  тому  числі  проекти  законів  про землеустрій,  про
державний  земельний  кадастр,  про  оцінку  земель,  про  охорону
земель,  про  розмежування  земель  права державної та комунальної
власності,  про державний земельний (іпотечний)  банк,  про  ринок
землі,  про  визначення  правових  засад  вилучення  земель  права
приватної власності тощо;
 
     г) забезпечити  прийняття  центральними  органами  виконавчої
влади   України   нормативно-правових   актів,   передбачених  цим
Кодексом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів,
що суперечать цьому Кодексу;
 
     ґ) вжити заходів щодо забезпечення потреб вчителів,  лікарів,
інших працівників соціальної  сфери,  що  проживають  у  сільській
місцевості,   а   також   громадян,   які   постраждали  внаслідок
Чорнобильської  катастрофи  та  евакуйовані  із  зони  відчуження,
переселені   із   зони   безумовного   (обов'язкового)   або  зони
гарантованого добровільного відселення, які проживають у сільській
місцевості,   у   земельних   ділянках   для   ведення  особистого
селянського господарства і садівництва  у  межах  норм  безплатної
приватизації,  а  також  для  городництва і сінокосіння за рахунок
земель запасу та резервного фонду;
 
     д) вирішити питання  в  установленому  порядку  про  введення
посад  інженерів-землевпорядників у штати сільських,  селищних рад
та організацію державних відділів (управлінь) земельних ресурсів у
міських радах;
 
     е) визначити  потреби наукових установ та навчальних закладів
у  земельних  ділянках   для   проведення   наукових   досліджень,
вирощування  елітного  насіннєвого  матеріалу,  потреб  племінного
поголів'я  худоби  у  кормах,  здійснення  навчального  процесу  і
вирішити  питання  щодо  земель  наукових  установ  та  навчальних
закладів, які можуть бути передані для іншого використання;
 
     є) розробити  та  затвердити  методику  експертної   грошової
оцінки земель сільськогосподарського призначення.
 
[an error occurred while processing this directive]
     5. Верховній Раді Автономної Республіки Крим,  Раді міністрів
Автономної Республіки Крим привести свої нормативно-правові акти у
відповідність з цим Кодексом.
 
     6. Кабінету  Міністрів  України  створити Державний земельний
(іпотечний) банк з відповідною інфраструктурою.
(  Пункт  6  розділу  IX  із  змінами, внесеними згідно із Законом
N 1878-VI ( 1878-17 ) від 11.02.2010 )
 
                             Розділ X
 
                       ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
     1. Рішення про надання в користування  земельних  ділянок,  а
також   про   вилучення   (викуп)  земель,  прийняті  відповідними
органами,  але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу,
підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
 
     Установити,   що  рішення  про  передачу  громадянам  України
безоплатно   у  приватну  власність  земельних  ділянок,  прийняті
органами  місцевого  самоврядування відповідно до Декрету Кабінету
Міністрів  України  від  26  грудня  1992  року  "Про приватизацію
земельних  ділянок"  (  15-92  ),  є підставою для виготовлення та
видачі  цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право
власності  на  земельну  ділянку  за  технічною документацією щодо
складання  документів,  що  посвідчують право на земельну ділянку.
(  Пункт  1  розділу  X доповнено абзацом другим згідно із Законом
N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 )
 
     У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження
місця  розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення
проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача
в   оренду   таких   земельних  ділянок  із  земель  державної  та
комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів
(аукціонів).  (  Пункт 1 розділу X доповнено абзацом третім згідно
із  Законом  N  509-VI  (  509-17  ) від 16.09.2008 - діє протягом
двох  років  з дня набрання чинності, див. п.2 розділу  II  Закону
N  509-VI  ( 509-17 ) від 16.09.2008; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010 )
 
     Надання  в  оренду  земельних ділянок інвесторам на виконання
інвестиційних договорів,  укладених до 1 січня 2008 року, згідно з
рішеннями  органів  виконавчої   влади   або   органів   місцевого
самоврядування,  умовою яких було надання цими органами інвесторам
таких земельних ділянок, здійснюється без проведення аукціонів.
(  Пункт 1 розділу X доповнено абзацом четвертим згідно із Законом
N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009 )
 
     2. Клопотання  і заяви щодо відведення земельних ділянок,  не
вирішені на момент введення  в  дію  цього  Кодексу,  реалізуються
органами  виконавчої  влади  та  органами місцевого самоврядування
відповідно до їх компетенції у  порядку  та  з  додержанням  вимог
цього Кодексу.
 
     3. У  випадках,  коли  земельні  ділянки  надані  в оренду до
введення в дію цього Кодексу органами, повноваження яких з надання
[an error occurred while processing this directive]
земельних ділянок з прийняттям цього Кодексу змінені,  продовження
строку оренди зазначених земельних ділянок здійснюється  органами,
що мають право надання вказаних земель за цим Кодексом.
 
     4. Матеріали   погодження  питань,  пов'язаних  з  вилученням
(викупом) земель, щодо яких на момент введення в дію цього Кодексу
не прийнято відповідних рішень,  підлягають розгляду відповідно до
цього Кодексу.
 
     5. Право на  проведення  розвідувальних  робіт  на  земельних
ділянках за дозволами, одержаними до введення в дію цього Кодексу,
зберігається до закінчення строку, обумовленого дозволами.
 
     (  Положення  пункту 6 розділу X втрачають чинність, як такі,
що  не  відповідають  Конституції  України (є неконституційними) в
частині  зобов'язання  переоформити  право постійного користування
земельною  ділянкою  на  право  власності  або  право  оренди  без
відповідного   законодавчого,   організаційного   та   фінансового
забезпечення  на підставі Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2005
( v005p710-05 ) від 22.09.2005 )
     6.  Громадяни  та  юридичні  особи,  які  мають  у постійному
користуванні  земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати
їх  на  такому  праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у
встановленому  порядку  право  власності  або право оренди на них.
(  Абзац перший пункту 6 розділу X із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2059-IV ( 2059-15 ) від 06.10.2004 )
 
     При переоформленні  права  постійного користування земельними
ділянками,   наданими   для   ведення   селянських   (фермерських)
господарств,  у  довгострокову  оренду  строк  оренди визначається
селянським (фермерським) господарством відповідно до  закону.  При
цьому  розмір  орендної  плати  за  земельні  ділянки  не  повинен
перевищувати розміру земельного податку.
 
     7. Громадяни та юридичні особи,  що одержали у  власність,  у
тимчасове  користування,  в тому числі на умовах оренди,  земельні
ділянки  у   розмірах,   що   були   передбачені   раніше   діючим
законодавством, зберігають права на ці ділянки.
 
     8. Сільськогосподарські  підприємства,  які до введення у дію
цього Кодексу уклали з власниками земельних часток (паїв) договори
оренди,  можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити
землевпорядній   організації   виконання   землевпорядних   робіт,
необхідних  для  виділення  земельних  часток  (паїв) у натурі (на
місцевості),  видачі  їх  власникам  державних  актів   на   право
власності   на   землю   та   оплатити   виконання   таких  робіт.
Сільськогосподарське підприємство має переважне  право  на  оренду
земельних ділянок у таких громадян на строк,  що був обумовлений у
договорі  оренди  земельної  частки  (паю),  або,  за  погодженням
сторін, на інший строк.
 
     Члени    колективних    сільськогосподарських    підприємств,
сільськогосподарських      кооперативів,     сільськогосподарських
акціонерних   товариств  та  працівники  державних  і  комунальних
закладів  освіти,  культури  та  охорони здоров'я, розташованих на
території  відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на
час  набрання  чинності  цим  Кодексом  не  приватизували земельні
ділянки  шляхом  оформлення  права на земельну частку (пай), мають
право  на  їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та
118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах
право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у
товаристві,  а  також  пенсіонери  з їх числа. ( Пункт 8 розділу X
доповнено  абзацом  згідно  із  Законом  N  675-IV  ( 675-15 ) від
03.04.2003;  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 1694-IV
( 1694-15 ) від 20.04.2004 )
 
     При обчисленні розміру земельної  частки  (паю)  враховуються
сільськогосподарські угіддя,  які були передані в оренду із земель
державної  чи  комунальної  власності  або  які  на  час  набрання
чинності  Земельним кодексом України належали цим підприємствам на
праві   колективної   власності   чи   перебували   у   постійному
користуванні,  за  винятком земель,  що не підлягають приватизації
або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до
цього  Кодексу.  (  Пункт  8 розділу X доповнено абзацом згідно із
Законом N 675-IV ( 675-15 ) від 03.04.2003 )
 
     9. Громадяни   -  власники  земельних  часток  (паїв)  можуть
виділяти земельні ділянки в натурі (на місцевості) єдиним масивом.
 
     10. Рішення про розмежування земель державної  і  комунальної
власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські,
селищні, міські ради за погодженням з органами виконавчої влади, а
за   межами   населених  пунктів  -  органи  виконавчої  влади  за
погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.
 
     Кабінет Міністрів України здійснює:
 
     а) визначення  меж  земельних  ділянок,  на  яких   розміщені
об'єкти   нерухомого   майна,  що  належать  до  сфери  управління
Президента України,  Верховної Ради України,  Конституційного Суду
України,  Верховного  Суду  України,  Вищого  господарського  суду
України,  Генеральної  прокуратури  України,  центральних  органів
виконавчої  влади,  Національної  академії наук України, державних
галузевих  академій  наук,  інших  державних  наукових  установ та
організацій;  ( Підпункт "а" абзацу другого пункту 10 розділу X із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N  762-IV ( 762-15 ) від
15.05.2003 )
 
     б) визначення   меж  земельних  ділянок,  на  яких  розміщені
об'єкти нерухомого майна,  що перебувають у сфері управління  Ради
міністрів   Автономної  Республіки  Крим,  обласних,  Київської  і
Севастопольської міських державних адміністрацій.
 
     Рада міністрів Автономної Республіки Крим,  обласні, Київська
і  Севастопольська  міські  державні адміністрації визначають межі
земельних ділянок,  на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що
перебувають у сфері управління районних державних адміністрацій.
 
     11. Витрати,  пов'язані  із розмежуванням земель державної та
комунальної власності,  здійснюються за рахунок коштів відповідних
бюджетів.
 
     12.   До   розмежування   земель   державної  та  комунальної
власності повноваження щодо розпорядження  землями  (крім  земель,
переданих  у  приватну власність,  та земель,  зазначених в абзаці
третьому  цього  пункту)  в  межах  населених  пунктів  здійснюють
відповідні сільські,  селищні,  міські ради, а за межами населених
пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
 
Сторінки:1 ... 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20


Украина онлайн