Законодательство Украины

 

Лист №1299/11/13-10 від 13.09.2010

Вищий адміністративний суд

Щодо питань, пов'язаних із застосуванням законодавства, що регулює справляння цільової надбавки до тарифу на природний газ

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року


                ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                             Л И С Т
 
                   13.09.2010  N 1299/11/13-10
 
                                      Головам апеляційних
                                      адміністративних судів
                                      України
 
 
     У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних
із  застосуванням  законодавства,  що  регулює справляння цільової
надбавки до тарифу на природний газ,  у порядку надання методичної
допомоги  Вищий  адміністративний  суд України вважає за необхідне
повідомити таке.
 
     Відповідно до пункту  28  частини  першої  статті  14  Закону
України   від  25.06.91  N  1251-XII  (  1251-12  )  "Про  систему
оподаткування" збір у вигляді цільової надбавки  до  затвердженого
тарифу  на  природний  газ  для  споживачів  усіх  форм  власності
належить до загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів).
 
     Порядок внесення до  спеціального  фонду  державного  бюджету
збору  у  вигляді  цільової  надбавки  до  тарифу на природний газ
затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від  11.06.2005
N 442  (  442-2005-п  )  (в  редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 14.04.2009 N 359) ( 359-2009-п ) (далі - Порядок).
 
     Пунктом 2 Порядку  (  442-2005-п  )  визначено,  що  об'єктом
обчислення збору є вартість природного газу в обсязі,  відпущеному
кожній категорії споживачів у звітному періоді,  яка  визначається
на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та
відповідним споживачем (для  населення  -  на  підставі  облікових
документів), з урахуванням відповідного тарифу.
 
     Платниками збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені
підрозділи,  які провадять діяльність з постачання природного газу
споживачам на підставі укладених з ними договорів.
 
     Вимоги до  здійснення діяльності з постачання природного газу
споживачам визначаються, зокрема, Ліцензійними умовами провадження
господарської   діяльності   з   постачання   природного  газу  за
нерегульованим  тарифом,  затвердженими  постановою   Національної
комісії  регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 N 10
( z0027-10 ) та зареєстрованими  в  Міністерстві  юстиції  України
15.01.2010 за N 27/17322 (далі - Ліцензійні умови).
 
     Відповідно до  пункту  1.3  Ліцензійних  умов  (  z0027-10  )
постачання газу за нерегульованим тарифом - це  вид  господарської
діяльності з    постачання    газу    безпосередньо    споживачам,
що провадиться  ліцензіатом   відповідно   до   Ліцензійних   умов
( z0027-10 ) за вільними цінами та в умовах конкуренції.
 
     При цьому  згідно  з  підпунктом  2.1.1 пункту 2.1 розділу II
Ліцензійних умов ( z0027-10 ) провадження господарської діяльності
з постачання газу за нерегульованим тарифом можливе при виконанні,
зокрема,  такої  умови,  як  наявність  у   ліцензіата   договорів
купівлі-продажу  газу  (контрактів) із власниками газу,  договорів
про транспортування природного та  нафтового  газу  магістральними
трубопроводами  та  договорів  про  транспортування  природного та
нафтового газу розподільними трубопроводами.
 
     Таким чином,  для виконання Ліцензійних умов ( z0027-10 ),  а
отже, і для постачання газу за нерегульованим тарифом постачальник
(ліцензіат) повинен спочатку придбати у власність  газ,  який  він
має намір у подальшому поставити споживачам, та укласти відповідні
договори  про  транспортування  цього  газу.   Тому   постачальник
(ліцензіат)   повинен   бути   власником   газу,   що  передається
безпосередньо споживачам.
 
     Отже, згідно з пунктом 2 Порядку ( 442-2005-п )  постачальник
(ліцензіат),  тобто  власник  газу,  який  провадить діяльність із
постачання природного газу споживачам, є платником збору у вигляді
цільової  надбавки  до  затвердженого  тарифу на природний газ для
споживачів усіх форм власності.
 
     При цьому немає значення,  чи поставляється природний газ  на
підставі  договору,  укладеного  між  постачальником та споживачем
безпосередньо,  чи через  третіх  осіб,  зокрема  комісіонера  або
повіреного.
 
     Відповідно до  глави 69 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
за договором комісії одна сторона (комісіонер)  зобов'язується  за
дорученням  другої  сторони  (комітента) за плату вчинити один або
кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
 
     Згідно з приписами  частини  першої  статті  1000  Цивільного
кодексу  України  (  435-15  ) за договором доручення одна сторона
(повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок  другої
сторони   (довірителя)  певні  юридичні  дії.  Правочин,  вчинений
повіреним,  створює,  змінює, припиняє цивільні права та обов'язки
довірителя.
 
     За змістом   наведених   норм   Цивільного   кодексу  України
( 435-15 ) комісіонер за договором комісії,  а також повірений  за
договором  доручення,  діючи  за  рахунок  комітента чи довірителя
відповідно,  вчиняють операції з майном, що є відповідно власністю
комітента або довірителя.
 
     Виходячи з   викладеного,   у   разі   постачання  споживачам
природного газу ліцензіатом через  комісіонера  або  повіреного  з
укладенням  відповідно  договорів  комісії або доручення власником
газу,  що постачається,  залишається ліцензіат (тобто комітент або
довіритель).
 
     За таких  обставин саме комітент або довіритель є особою,  що
провадить діяльність із постачання природного газу  споживачам,  а
отже,  згідно з пунктом 2 Порядку ( 442-2005-п ) є платником збору
у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу  на  природний
газ для споживачів усіх форм власності.
 
     При цьому  відповідно  до  пункту  5  Порядку  ( 442-2005-п )
відповідальність за правильність обчислення і своєчасність подання
розрахунків  зазначеного  збору  до  органів  державної податкової
служби, повноту і своєчасність його внесення до спеціального фонду
державного  бюджету  несуть  платники  цього  збору  відповідно до
законодавства.
 
     Таким чином,  ліцензіат (комітент або довіритель),  що  уклав
договори  комісії  або  доручення,  які  уповноважують  інших осіб
укладати та/або виконувати договори на постачання природного  газу
споживачам,  залишається  відповідальним  за  нарахування і сплату
збору у вигляді  цільової  надбавки  до  затвердженого  тарифу  на
природний  газ  для  споживачів  усіх  форм  власності.  При цьому
обов'язок нараховувати та сплачувати вказаний збір зберігається за
комітентом   (довірителем)   незалежно   від   того,   провадяться
розрахунки за природний газ,  що постачається,  безпосередньо  між
постачальником та споживачем, чи за посередництвом комісіонера або
повіреного.
 
     Водночас судам слід ураховувати,  що статус зазначеного збору
як загальнодержавного обов'язкового платежу зумовлює правомірність
нарахування і стягнення  цього  платежу  податковими  органами  на
підставі норм Закону України від 21.12.2000 N 2181-III ( 2181-14 )
"Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків   перед
бюджетами   та  державними  цільовими  фондами",  зокрема,  шляхом
винесення податкових повідомлень-рішень.
 
     Цей лист пропонуємо довести до відома суддів апеляційного  та
окружних  адміністративних  судів відповідного апеляційного округу
для врахування при здійсненні правосуддя.
 
 Голова суду                                             О.Пасенюк



Украина онлайн