Законодательство Украины

 

Кодекс від 30.01.1937

Україна

Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року


                           Конституція
                         (Основний Закон)
         Української Радянської Соціалістичної Республіки
 
 
    ( Із змінами і доповненнями, прийнятими на четвертій сесії
       Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання )
 
  { Із змінами, внесеними згідно із Законом УРСР
    N 1486-IX ( 1486-09 ) від 19.11.76, ВВР, 1976, N 48, ст. 448 }
 
 
 
                             РОЗДІЛ I
                        СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ
 
     СТАТТЯ 1.  Українська  Радянська  Соціалістична  Республіка є
соціалістична держава робітників і селян.
 
     СТАТТЯ 2.  Політичну основу Української РСР  становлять  Ради
депутатів  трудящих,  що  виросли  і  зміцніли внаслідок повалення
влади   поміщиків   та    капіталістів,    завоювання    диктатури
пролетаріату,  визволення  українського  народу  від національного
гніту царизму та російської імперіалістичної буржуазії і  розгрому
націоналістичної контрреволюції.
 
     СТАТТЯ 3. Вся влада в Українській РСР належить трудящим міста
й села в особі Рад депутатів трудящих.
 
     СТАТТЯ 4.  Економічну  основу  Української   РСР   становлять
соціалістична  система  господарства  і соціалістична власність на
знаряддя  та  засоби   виробництва,   що   утвердилися   внаслідок
ліквідації   капіталістичної   системи   господарства,  скасування
приватної власності на знаряддя та засоби виробництва  і  знищення
експлуатації людини людиною.
 
     СТАТТЯ 5.  Соціалістична  власність в Українській РСР має або
форму  державної   власності   (всенародне   добро),   або   форму
кооперативно-колгоспної  власності  (власність  окремих колгоспів,
власність кооперативних об'єднань).
 
     СТАТТЯ 6.  Земля,  її надра,  води,  ліси,  заводи,  фабрики,
шахти, рудники, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки,
засоби зв'язку,  організовані державою великі сільськогосподарські
підприємства (радгоспи, машиннотракторні станції і т.п.),  а також
комунальні підприємства  і  основний  житловий  фонд  у  містах  і
промислових  пунктах  є  державною  власністю,  тобто  всенародним
добром.
 
     СТАТТЯ 7. Громадські підприємства в колгоспах і кооперативних
організаціях  з  їх живим і мертвим інвентарем,  продукція,  що її
виробляють колгоспи і кооперативні  організації,  а  так  само  їх
громадські будівлі становлять громадську,  соціалістичну власність
колгоспів і кооперативних організацій.
 
     Кожний колгоспний   двір,   крім   основного    доходу    від
громадського    колгоспного   господарства,   має   в   особистому
користуванні невелику  присадибну  ділянку  землі  і  в  особистій
власності  підсобне  господарство  на  присадибній ділянці,  жилий
будинок,     продуктивну     худобу,     птицю     та      дрібний
сільськогосподарський     інвентар    -    згідно    з    статутом
сільськогосподарської артілі.
 
     СТАТТЯ 8. Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними
в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно.
 
     СТАТТЯ 9. Поряд з соціалістичною системою господарства, яка є
пануючою  формою  господарства  в  Українській  РСР,  допускається
законом дрібне приватне господарство одноосібних селян і кустарів,
яке грунтується на особистій праці і виключає  експлуатацію  чужої
праці.
 
     СТАТТЯ 10.  Право  особистої власності громадян на їх трудові
доходи  та  заощадження,  на  жилий  будинок  і  підсобне  домашнє
господарство,  на  предмети  домашнього господарства і вжитку,  на
предмети особистого  споживання  і  комфорту,  а  так  само  право
спадкування особистої власності громадян - охороняються законом.
 
     СТАТТЯ 11.  Господарське життя Української РСР визначається і
спрямовується державним народногосподарським  планом  в  інтересах
збільшення    суспільного    багатства,   неухильного   піднесення
матеріального і культурного рівня трудящих, зміцнення незалежності
соціалістичної держави і посилення її обороноздатності.
 
     СТАТТЯ 12.  Праця  в  Українській  РСР є обов'язком і справою
честі кожного здатного до праці громадянина за принципом:  "хто не
працює, той не їсть".
 
     В Українській   РСР  здійснюється  принцип  соціалізму:  "від
кожного за його здібністю, кожному - за його працею",
 
                            РОЗДІЛ II
                         ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ
 
     СТАТТЯ 13.   З   метою   здійснення   союзними   республіками
взаємодопомоги по лінії економічній і політичній,  а так  само  по
лінії   оборони,  Українська  Радянська  Соціалістична  Республіка
добровільно  об'єдналася  з   іншими   рівноправними   Радянськими
Соціалістичними  Республіками:
 
     Російською Радянською       Федеративною       Соціалістичною
Республікою,  Білоруською Радянською  Соціалістичною  Республікою,
Узбецькою   Радянською   Соціалістичною   Республікою,  Казахською
Радянською  Соціалістичною  Республікою,  Грузинською   Радянською
Соціалістичною     Республікою,     Азербайджанською    Радянською
Соціалістичною Республікою,  Литовською Радянською  Соціалістичною
Республікою,  Молдавською  Радянською  Соціалістичною Республікою,
Латвійською  Радянською  Соціалістичною  Республікою,   Киргизькою
Радянською   Соціалістичною   Республікою,  Таджицькою  Радянською
Соціалістичною Республікою,  Вірменською Радянською Соціалістичною
Республікою,  Туркменською  Радянською Соціалістичною Республікою,
Естонською Радянською Соціалістичною Республікою в союзну  державу
- Союз Радянських Соціалістичних Республік.
 
     Виходячи з    цього,   Українська   Радянська   Соціалістична
Республіка забезпечує  за  СРСР  в  особі  його  найвищих  органів
державної влади та органів державного управління права,  визначені
статтею 14 Конституції СРСР.  Поза межами  статті  14  Конституції
СРСР   Українська   Радянська  Соціалістична  Республіка  здійснює
державну владу  самостійно,  зберігаючи  повністю  свої  суверенні
права.
 
     СТАТТЯ 14.   Українська  Радянська  Соціалістична  Республіка
зберігає за собою право виходу з Союзу  Радянських  Соціалістичних
Республік.
 
     СТАТТЯ 15.  Територія  Української  Радянської Соціалістичної
Республіки не може бути змінювана без згоди Української РСР.
 
     СТАТТЯ 15-а.  Українська   РСР   має   свої   республіканські
військові формування.
 
     СТАТТЯ 15-б. Українська РСР має право вступати в безпосередні
зносини  з  іноземними  державами,  укладати  з  ними   угоди   та
обмінюватися дипломатичними і консульськими представниками.
 
     СТАТТЯ 16.  Закони  СРСР обов'язкові на території Української
РСР.
 
     СТАТТЯ 17.  Кожен громадянин Української РСР  є  громадянином
СРСР.
 
     Громадяни всіх   інших   союзних  республік  користуються  на
території Української РСР усіма правами громадян Української РСР.
 
     СТАТТЯ 18.  Українська  Радянська  Соціалістична   Республіка
складається      з      областей:      Вінницької,     Волинської,
Ворошиловградської,  Дніпропетровської,  Донецької,  Житомирської,
Закарпатської,    Запорізької,    Івано-Франківської,   Київської,
Кіровоградської,  Кримської,  Львівської, Миколаївської, Одеської,
Полтавської,  Ровенської,  Сумської,  Тернопільської, Харківської,
Херсонської,    Хмельницької,    Черкаської,    Чернівецької     і
Чернігівської.
 
     СТАТТЯ 19.  До  відання Української Радянської Соціалістичної
Республіки в особі її найвищих органів державної влади та  органів
державного управління належать:
 
     а) встановлення     Конституції     Української    Радянської
Соціалістичної Республіки і контроль за її додержанням;
 
     б) утворення нових областей в складі Української РСР;
 
     в) встановлення   кордонів   і   районного   поділу  областей
Української РСР;
 
     г) видання законів Української РСР;
 
     д) охорона державного ладу і прав громадян;
 
     е) затвердження народногосподарського плану Української РСР;
 
     є) затвердження державного бюджету Української  РСР  і  звіту
про його виконання;
 
     ж) встановлення,   у  відповідності  з  законодавством  СРСР,
державних і місцевих податків, зборів і неподаткових доходів;
 
     з) керування здійсненням місцевих бюджетів областей;
 
     и) керування страховою і ощадною справою;
 
     і) управління       промисловістю       і        будівництвом
союзно-республіканського   підпорядкування;   управління  банками,
промисловими,  сільськогосподарськими і торговими підприємствами і
організаціями    республіканського    підпорядкування,   а   також
керівництво місцевою промисловістю;
 
     ї) контроль і нагляд  за  станом  і  управлінням  підприємств
союзної підлеглості;
 
     й) встановлення порядку користування землею,  надрами, лісами
і водами;
 
     к) керування житловим і комунальним  господарством,  житловим
будівництвом і впорядкуванням міст та інших населених місцевостей;
 
     л) шляхове  будівництво,  керування  транспортом  і  зв'язком
республіканського і місцевого значення;
 
     м) законодавство про працю;
 
     н) керування справою соціального забезпечення;
 
     о) керування справою початкової, середньої і вищої освіти;
 
     п) керування культурно-освітніми і науковими організаціями та
установами  в  Українській  РСР і управління культурно-освітніми і
науковими організаціями  та  установами  загальнореспубліканського
значення;
 
     р) керування справою охорони здоров'я і управління установами
охорони народного здоров'я загальнореспубліканського значення;
 
     с) керування і організація справи фізкультури і спорту;
 
     т) законодавство  про  судоустрій  і  судочинство,  прийняття
Цивільного  ( 1540-06 )   і Кримінального кодексів Української РСР
( 2001-05, 2002-05 );
 
     у) надання прав громадянства Української РСР;
 
     ф) законодавство про шлюб і сім'ю;
 
     х) амністія   і  помилування  громадян,  засуджених  судовими
органами Української РСР;
 
     ц) встановлення  порядку   утворення   військових   формувань
Української РСР;
 
     ч) встановлення  представництва Української РСР у міжнародних
зносинах.
 
                            РОЗДІЛ III
                     НАЙВИЩІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ
                   ВЛАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ
                    СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
 
     СТАТТЯ 20. Найвищим органом державної влади Української РСР є
Верховна Рада Української РСР.
 
     СТАТТЯ 21.   Верховна   Рада   Української   РСР   обирається
громадянами     Української  РСР  по виборчих округах   на   строк
чотири роки за нормою: один депутат на 100 000 населення.
 
     СТАТТЯ 22.  Верховна Рада Української РСР здійснює всі права,
що присвоєні Українській РСР згідно з статтями 13 і 19 Конституції
Української РСР,  оскільки вони не входять, в силу Конституції, до
компетенції  підзвітних  Верховній  Раді  Української  РСР органів
Української РСР:  Президії Верховної Ради  Української  РСР,  Ради
Міністрів Української РСР і Міністерств Української РСР.
 
     СТАТТЯ 23.   Верховна   Рада   Української   РСР   є   єдиним
законодавчим органом Української РСР.
 
     СТАТТЯ 24.  Закон вважається затвердженим, коли його ухвалила
Верховна Рада Української РСР простою більшістю голосів.
 
     СТАТТЯ 25.  Закони, ухвалені Верховною Радою Української РСР,
публікуються за підписами Голови і  Секретаря  Президії  Верховної
Ради Української РСР.
 
     СТАТТЯ 26.   Верховна  Рада  Української  РСР  обирає  Голову
Верховної Ради Української РСР і чотирьох його заступників.
 
     СТАТТЯ 27.  Голова  Верховної  Ради  Української  РСР   керує
засіданнями  Верховної  Ради Української РСР і відає її внутрішнім
розпорядком.
 
     СТАТТЯ 28.  Верховна Рада  Української  РСР  обирає  Президію
Верховної Ради Української РСР у складі: Голови Президії Верховної
Ради  Української  РСР,  Першого  заступника  Голови,   заступника
Голови,  Секретаря  Президії  і  19 членів Президії Верховної Ради
Української РСР.
 
     СТАТТЯ 29.  Президія Верховної Ради Української РСР підзвітна
Верховній Раді Української РСР в усій своїй діяльності.
 
     СТАТТЯ 30. Президія Верховної Ради Української РСР:
 
     а) скликає сесії Верховної Ради Української РСР;
 
     б) видає укази;
 
     в) дає тлумачення діючих законів Української РСР;
 
     г) провадить всенародний опит (референдум);
 
     д) скасовує   постанови   і   розпорядження   Ради  Міністрів
Української РСР,  а також рішення  і  розпорядження  обласних  Рад
депутатів трудящих в разі їх невідповідності законові;
 
     е) у  період  між  сесіями  Верховної  Ради  Української  РСР
увільняє з посади і призначає окремих Міністрів Української РСР за
поданням   Голови  Ради  Міністрів  Української  РСР  з  наступним
внесенням на затвердження Верховної Ради Української РСР;
 
     є) надає права громадянства Української РСР;
 
     ж) встановлює і присвоює почесні  звання  Української  РСР  і
удостоює нагород;
 
     з) здійснює  право помилування громадян,  засуджених судовими
органами Української РСР;
 
     и) призначає   і    відкликає    повноважних    представників
Української РСР в іноземних державах;
 
     і) приймає  вірчі  й  відкличні грамоти акредитованих при ній
дипломатичних представників іноземних держав.
 
     СТАТТЯ 31.  Сесії Верховної Ради Української РСР  скликаються
Президією Верховної Ради Української РСР двічі на рік.
 
     Позачергові сесії   скликаються   Президією   Верховної  Ради
Української РСР за  її  розсудом  або  на  вимогу  однієї  третини
депутатів Верховної Ради.
 
     СТАТТЯ 32.  Верховна  Рада  Української  РСР  обирає мандатну
комісію,  яка  перевіряє  повноваження  депутатів  Верховної  Ради
Української РСР.
 
     За поданням  мандатної  комісії Верховна Рада Української РСР
вирішує або визнати повноваження,  або  скасувати  вибори  окремих
депутатів.
 
     СТАТТЯ 33. Верховна Рада Української РСР призначає, коли вона
визнає за необхідне,  слідчі та ревізійні  комісії  по  будь-якому
питанню.
 
     Всі установи  і  службові особи зобов'язані виконувати вимоги
цих комісій і подавати їм необхідні матеріали та документи.
 
     СТАТТЯ 34.  Депутат Верховної Ради Української  РСР  не  може
бути  притягнений  до судової відповідальності або арештований без
згоди Верховної Ради Української  РСР,  а  в  період  між  сесіями
Верховної Ради  Української  РСР без згоди Президії Верховної Ради
Української РСР.
 
     СТАТТЯ 35.   По   закінченні   повноважень   Верховної   Ради
Української  РСР Президія Верховної Ради Української РСР призначає
нові вибори в строк  не  більше  двох  місяців  з  дня  закінчення
повноважень Верховної Ради Української РСР.
 
     СТАТТЯ 36.   По   закінченні   повноважень   Верховної   Ради
Української РСР Президія Верховної Ради Української  РСР  зберігає
свої  повноваження  аж  до  утворення  новообраною Верховною Радою
Української РСР нової Президії Верховної Ради Української РСР.
 
     СТАТТЯ 37.   Новообрана   Верховна   Рада   Української   РСР
скликається  Президією Верховної Ради Української РСР попереднього
складу не пізніше як через три місяці після виборів.
 
     СТАТТЯ 38.  Верховна  Рада  Української  РСР   утворює   Уряд
Української РСР - Раду Міністрів Української РСР.
 
                            РОЗДІЛ IV
                   ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
                      УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ
                    СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
 
     СТАТТЯ 39.  Найвищим   виконавчим   і   розпорядчим   органом
державної влади Української РСР є Рада Міністрів Української РСР.
 
     СТАТТЯ 40. Рада Міністрів Української РСР відповідальна перед
Верховною Радою Української РСР і їй підзвітна,  а  в  період  між
сесіями Верховної Ради Української РСР - перед Президією Верховної
Ради Української РСР, якій підзвітна.
 
     СТАТТЯ 41.  Рада Міністрів Української РСР видає постанови  й
розпорядження  на  основі  і  на  виконання  діючих законів СРСР і
Української РСР,  постанов і розпоряджень Ради  Міністрів  СРСР  і
перевіряє їх виконання.
 
     СТАТТЯ 42.   Постанови   і   розпорядження   Ради   Міністрів
Української  РСР  обов'язкові  до  виконання  на  всій   території
Української РСР.
 
     СТАТТЯ 43. Рада Міністрів Української РСР:
 
     а) об'єднує і спрямовує роботу Міністерств Української РСР та
інших  підвідомчих  їй  установ;  об'єднує  і   перевіряє   роботу
Уповноважених загальносоюзних Міністерств і відомств;
 
     б) вживає заходів по здійсненню народногосподарського плану;
 
     в) вживає   заходів  по  здійсненню  державного  і  місцевого
бюджету Української РСР;
 
     г) вживає  заходів  по  забезпеченню  громадського   порядку,
захисту інтересів держави та охороні прав громадян;
 
     д) керує і перевіряє роботу виконавчих комітетів обласних Рад
депутатів трудящих;
 
     е) утворює,  в  разі  необхідності,  спеціальні  Комітети   й
Головні  Управління  при  Раді Міністрів Української РСР у справах
господарського і культурного будівництва;
 
     є) керує організацією військових формувань Української РСР;
 
     ж) здійснює керівництво в галузі  зносин  Української  РСР  з
іноземними державами,  виходячи з загальновстановленого Союзом РСР
порядку  у  взаємовідносинах  союзних   республік   з   іноземними
державами.
 
     СТАТТЯ 44. Рада Міністрів Української РСР має право припиняти
рішення обласних Рад депутатів  трудящих,  скасовувати  рішення  і
розпорядження   виконавчих   комітетів   обласних   Рад  депутатів
трудящих, накази та інструкції Міністрів Української РСР.
 
     СТАТТЯ 45.  Рада  Міністрів   Української   РСР   утворюється
Верховною Радою Української РСР у складі:
 
     Голови Ради Міністрів Української РСР;
 
     Перших заступників Голови Ради Міністрів;
 
     Заступників Голови Ради Міністрів;
 
     Міністрів;
 
     Голови Державного    планового    комітету   Ради   Міністрів
Української РСР;
 
     Голови Державного комітету Ради Міністрів Української  РСР  у
справах будівництва;
 
     Голови Комітету народного контролю Української РСР;
 
     Голови Державного  комітету  цін  Ради  Міністрів Української
РСР;
 
     Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР  по
професійно-технічній освіті;
 
     Голови  Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по
праці;
 
     Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР  по
телебаченню і радіомовленню;
 
     Голови Державного  комітету Ради Міністрів Української РСР по
кінематографії;
 
     Голови Державного комітету Ради Міністрів Української  РСР  у
справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі;
 
     Голови Державного  комітету Ради Міністрів Української РСР по
охороні природи;
 
     Голови Державного комітету Ради Міністрів Української РСР  по
нагляду  за  безпечним  веденням робіт у промисловості і гірничому
нагляду;
 
     Голови Комітету  державної   безпеки   при   Раді   Міністрів
Української РСР;
 
     Голови Українського об'єднання Ради Міністрів Української РСР
по  продажу  сільськогосподарської   техніки,   запасних   частин,
мінеральних   добрив   та   інших  матеріально-технічних  засобів,
організації ремонту і використання машин у колгоспах і радгоспах;
 
     Начальника Головного управління  Ради  Міністрів  Української
РСР по нафтопереробній і нафтохімічній промисловості;
 
     Начальника Головного  управління  Ради  Міністрів Української
РСР по садівництву, виноградарству і виноробній промисловості;
 
     Начальника Головного управління  Ради  Міністрів  Української
РСР по матеріально-технічному постачанню;
 
     Начальника Центрального  статистичного  управління  при  Раді
Міністрів Української РСР.
{ Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом УРСР N 1486-IX
( 1486-09 ) від 19.11.76 }
 
     СТАТТЯ 46.  Міністри   Української   РСР   керують   галузями
державного управління, які входять до компетенції Української РСР.
 
     СТАТТЯ 47.     Міністерства    Української    РСР    є    або
союзно-республіканськими або республіканськими.
 
     СТАТТЯ 48. До союзно-республіканських Міністерств Української
РСР належать Міністерства:
 
     Будівництва підприємств важкої індустрії;
 
     Вищої і середньої спеціальної освіти;
 
     Внутрішніх справ;
 
     Вугільної промисловості;
 
     Геології;
 
     Енергетики і електрифікації;
 
     Заготівель;
 
     Закордонних справ;
 
     Зв'язку;
 
     Культури;
 
     Легкої промисловості;
 
     Лісового господарства;
 
     Лісової і деревообробної промисловості;
 
     Меліорації і водного господарства;
 
     Монтажних і спеціальних будівельних робіт;
 
     М'ясної і молочної промисловості;
 
     Оборони;
 
     Освіти;
 
     Охорони здоров'я;
 
     Промислового будівництва;
 
     Промисловості будівельних матеріалів;
 
     Радгоспів;
 
     Сільського будівництва;
 
     Сільського господарства;
 
     Торгівлі;
 
     Фінансів;
 
     Харчової промисловості;
 
     Чорної металургії;
 
     Юстиції.
 
     СТАТТЯ 49.  До  республіканських  Міністерств Української РСР
належать Міністерства:
 
     Автомобільного транспорту;
 
     Будівництва і експлуатації автомобільних шляхів;
 
     Житлово-комунального господарства;
 
     Місцевої промисловості;
 
     Побутового обслуговування населення;
 
     Соціального забезпечення.
{ Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом УРСР N 1486-IX
( 1486-09 ) від 19.11.76 }
 
     СТАТТЯ 50.  Міністри  Української   РСР   видають   у   межах
компетенції відповідних Міністерств накази та інструкції на основі
і на виконання діючих законів СРСР та Української РСР,  постанов і
розпоряджень Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР,
наказів та інструкцій союзно-республіканських Міністерств  СРСР  і
перевіряють їх виконання.
 
     СТАТТЯ 51.  Союзно-республіканські  Міністерства  Української
РСР керують дорученою їм галуззю державного управління Української
РСР,   підлягаючи   як  Раді  Міністрів  Української  РСР,  так  і
відповідному союзно-республіканському Міністерству СРСР.
 
     СТАТТЯ 52.  Республіканські  Міністерства   Української   РСР
керують  дорученою  їм  галуззю державного управління,  підлягаючи
безпосередньо Раді Міністрів Української РСР.
 
     СТАТТЯ 53.  Уряд Української РСР або Міністр Української РСР,
до  яких  звернено  запит депутата Верховної Ради Української РСР,
зобов'язані не більше як у триденний строк дати  усну  або  писану
відповідь у Верховній Раді Української РСР.
 
                             РОЗДІЛ V
                  МІСЦЕВІ ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
 
     СТАТТЯ 54.  Органами державної  влади  в  областях,  районах,
містах, селищах і селах Української РСР є Ради депутатів трудящих.
 
     СТАТТЯ 55.   Обласні,  районні,  міські,  районні  у  містах,
селищні і сільські Ради депутатів трудящих  обираються  відповідно
трудящими області, району, міста, селища і села на строк два роки.
 
     СТАТТЯ 56.  Ради депутатів трудящих (області,  району, міста,
селища,  села)  керують   культурно-політичним   і   господарським
будівництвом  на  своїй  території,  встановлюють місцевий бюджет,
керують діяльністю підлеглих їм органів  управління,  забезпечують
охорону   державного  ладу,  сприяють  зміцненню  обороноздатності
країни, забезпечують додержання законів та охорону прав громадян.
 
     СТАТТЯ 57.  Ради депутатів трудящих ухвалюють рішення і дають
розпорядження в межах прав, наданих їм законами СРСР і Української
РСР.
 
     СТАТТЯ 58.  Виконавчими  і  розпорядчими  органами  обласних,
районних,  міських,  селищних і сільських Рад депутатів трудящих є
обирані  ними  виконавчі   комітети   в   складі:   голови,   його
заступників, секретаря і членів.
 
     СТАТТЯ 59.  Виконавчими і розпорядчими органами Рад депутатів
трудящих у невеликих селищах є обирані Радами  депутатів  трудящих
голова, заступник голови і секретар.
 
     СТАТТЯ 60.   Виконавчі   комітети   Рад   депутатів  трудящих
(області,  району,  міста,  селища,  села) здійснюють  керівництво
культурно-політичним   і   господарським   будівництвом  на  своїй
території,  на основі рішень Рад  депутатів  трудящих  і  постанов
вищестоящих державних органів.
 
     СТАТТЯ 61.  Сесії обласних Рад депутатів трудящих скликаються
їх виконавчими комітетами не менше чотирьох разів на рік.
 
     СТАТТЯ 62.  Сесії районних Рад депутатів трудящих скликаються
їх виконавчими комітетами не менше шести разів на рік.
 
     СТАТТЯ 63.  Сесії  міських,  районних  у  містах,  селищних і
сільських  Рад  депутатів  трудящих  скликаються  їх   виконавчими
комітетами  не  менше  шести  разів  на  рік,  а сесії міських Рад
депутатів трудящих з районним поділом - не менше чотирьох разів на
рік.
 
     СТАТТЯ 64. Обласні, районні, міські, селищні та сільські Ради
депутатів трудящих обирають на час своєї сесії голову і  секретаря
для ведення засідань сесії.
 
     СТАТТЯ 65. В и к л ю ч е н а.
 
     СТАТТЯ 66.    Виконавчі   органи   Рад   депутатів   трудящих
безпосередньо підзвітні як Раді депутатів трудящих,  що їх обрала,
так і виконавчому органові вищестоящої Ради депутатів трудящих.
 
     СТАТТЯ 67.   Вищестоящі   виконавчі  комітети  Рад  депутатів
трудящих  мають  право   скасовувати   рішення   і   розпорядження
нижчестоящих   виконавчих   комітетів   і   припиняти  рішення  і
розпорядження нижчестоящих Рад депутатів трудящих.
 
     СТАТТЯ 68.  Вищестоящі Ради депутатів  трудящих  мають  право
скасовувати  рішення  і  розпорядження  нижчестоящих Рад депутатів
трудящих та їх виконавчих комітетів.
 
     СТАТТЯ 69.   Обласні   і   міські   міст    республіканського
підпорядкування  Ради  депутатів  трудящих  утворюють  відділи або
управління виконавчих комітетів з затвердження Президії  Верховної
Ради Української РСР.
 
     СТАТТЯ 70. Відповідно до умов області, на основі законів СРСР
і  Української   РСР,   загальносоюзні   Міністерства,   а   також
Міністерство  зв'язку  Української РСР і Комітет державної безпеки
при Раді Міністрів Української РСР утворюють  при  обласних  Радах
депутатів трудящих свої управління.
 
     СТАТТЯ 71. Відділи і управління виконавчих комітетів обласних
Рад  депутатів  трудящих  підлягають   у   своїй   діяльності   як
відповідній  обласній  Раді  депутатів  трудящих та її виконавчому
комітетові, так і відповідному Міністерству Української РСР.
 
     СТАТТЯ 72. В и к л ю ч е н а.
 
     СТАТТЯ 73.  Районні Ради депутатів трудящих утворюють відділи
виконавчих   комітетів  з  затвердження  обласної  Ради  депутатів
трудящих.
 
     СТАТТЯ 74. В и к л ю ч е н а.
 
     СТАТТЯ 75.  Відділи   виконавчих   комітетів   районних   Рад
депутатів  трудящих підлягають у своїй діяльності як районній Раді
депутатів трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному
відділові обласної Ради депутатів трудящих.
 
     СТАТТЯ 76.  Міські  Ради депутатів трудящих утворюють відділи
виконавчих  комітетів  з  затвердження  обласної  Ради   депутатів
трудящих.
 
     СТАТТЯ 77. Відділи виконавчих комітетів міських Рад депутатів
трудящих підлягають у своїй діяльності як міській  Раді  депутатів
трудящих і її виконавчому комітетові, так і відповідному відділові
районної Ради   депутатів   трудящих  або  відповідному  відділові
обласної Ради депутатів трудящих.
 
     СТАТТЯ 78. Відділи виконавчих комітетів міських Рад депутатів
трудящих міст республіканського підпорядкування підлягають у своїй
діяльності  як  міській  Раді  депутатів трудящих і її виконавчому
комітетові,  так  і  відповідному  Міністерству  Української   РСР
безпосередньо.
 
     СТАТТЯ 79.  По  закінченні  повноважень  обласних,  районних,
міських,  селищних і сільських Рад депутатів трудящих їх виконавчі
і  розпорядчі  органи зберігають свої повноваження аж до утворення
новообраними Радами нових виконавчих і розпорядчих органів.
 
                            РОЗДІЛ VI
                  БЮДЖЕТ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ
                    СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
 
     СТАТТЯ 80. Державний бюджет Української РСР складається Радою
Міністрів   Української   РСР  і  подається  нею  на  затвердження
Верховної  Ради  Української  РСР.  Затверджений  Верховною  Радою
Української  РСР  державний бюджет Української РСР публікується до
загального відома.
 
     СТАТТЯ 81.  Верховна Рада  Української  РСР  обирає  бюджетну
комісію,  яка доповідає Верховній Раді свій висновок по державному
бюджету Української РСР.
 
     СТАТТЯ 82.  Звіт про виконання державного бюджету Української
РСР  затверджується Верховною Радою Української РСР і публікується
до загального відома.
 
     СТАТТЯ 83.  В місцеві обласні  бюджети,  а  також  в  бюджети
районних,  міських,  селищних і сільських Рад включаються прибутки
від місцевого господарства,  відрахування від державних прибутків,
що  надходять  на  їх території,  а також надходження від місцевих
податків і зборів у розмірах,  встановлених законодавством СРСР  і
Української РСР.
 
                            РОЗДІЛ VII
                        СУД І ПРОКУРАТУРА
 
     СТАТТЯ 84.   Правосуддя   в   Українській   РСР  здійснюється
Верховним Судом Української РСР,  обласними  судами,  спеціальними
судами  СРСР,  що  створюються  за постановою Верховної Ради СРСР,
народними судами.
 
     СТАТТЯ 85.  Розгляд справ у всіх судах здійснюється з  участю
народних   засідателів,  крім  випадків,  спеціально  передбачених
законом.
 
     СТАТТЯ 86.  Верховний Суд Української РСР є найвищим  судовим
органом   Української   РСР.  На  Верховний  Суд  Української  РСР
покладається нагляд за судовою  діяльністю  всіх  судових  органів
Української РСР.
 
     СТАТТЯ 87. Верховний Суд Української РСР обирається Верховною
Радою Української РСР на строк п'ять років.
 
     СТАТТЯ 88. Обласні суди обираються обласними Радами депутатів
трудящих на строк п'ять років.
 
     СТАТТЯ 89.  Народні  судді  районних (міських) народних судів
обираються  громадянами  району  (міста)  на  основі   загального,
рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком
на п'ять років.
 
     Народні засідателі   районних   (міських)   народних    судів
обираються  на загальних зборах робітників,  службовців і селян за
місцем  їх  роботи  або  проживання,  військовослужбовців   -   по
військових частинах строком на два роки.
 
     СТАТТЯ 90.   Судочинство   в   Українській   РСР  провадиться
українською мовою з забезпеченням для осіб, які не володіють мовою
більшості,   повного   ознайомлення  з  матеріалами  справи  через
перекладача, а також права виступати на суді рідною мовою.
 
     СТАТТЯ 91.  Розгляд  справ  у  всіх  судах  Української   РСР
відкритий,    оскільки   законом   не   передбачені   винятки,   з
забезпеченням обвинуваченому права на оборону.
 
     СТАТТЯ 92. Судді незалежні і підкоряються тільки законові.
 
     СТАТТЯ 93.  Вищий нагляд за точним виконанням  законів  усіма
Міністерствами і підвідомчими їм установами,  так само як окремими
службовими особами,  а також громадянами на території  Української
РСР здійснюється як Генеральним Прокурором СРСР безпосередньо, так
і через Прокурора Української РСР.
 
     СТАТТЯ 94. Прокурор Української РСР призначається Генеральним
Прокурором СРСР на строк п'ять років.
 
     СТАТТЯ 95.   Обласні   прокурори   призначаються  Генеральним
Прокурором СРСР на строк п'ять років.
 
     СТАТТЯ 96.   Районні   і   міські   прокурори   призначаються
Прокурором  Української  РСР з затвердження Генерального Прокурора
СРСР на строк п'ять років.
 
     СТАТТЯ 97.  Органи  прокуратури   здійснюють   свої   функції
незалежно   від  будь-яких  місцевих  органів,  підлягаючи  тільки
Генеральному Прокуророві СРСР.
 
                           РОЗДІЛ VIII
                ОСНОВНІ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН
 
     СТАТТЯ 98.  Громадяни  Української  РСР мають право на працю,
тобто право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці  у
відповідності   з   її   кількістю   та  якістю.  Право  на  працю
забезпечується соціалістичною організацією народного господарства,
неухильним  зростанням  продуктивних  сил радянського суспільства,
усуненням можливості господарських криз і ліквідацією безробіття.
 
     СТАТТЯ 99.  Громадяни  Української   РСР   мають   право   на
відпочинок.
 
     Право на    відпочинок   забезпечується   встановленням   для
робітників і службовців семигодинного робочого дня  і  скороченням
робочого  дня  до  шести годин для ряду професій з важкими умовами
роботи і до чотирьох годин - у цехах з  особливо  важкими  умовами
роботи;  встановленням  щорічних відпусток робітникам і службовцям
із  збереженням  заробітної  плати;  наданням  для  обслуговування
трудящих широкої сітки санаторіїв, будинків відпочинку, клубів.
 
     СТАТТЯ 100.   Громадяни   Української   РСР  мають  право  на
матеріальне забезпечення в старості,  а також - в разі  хвороби  і
втрати працездатності.
 
     Це право   забезпечується   широким   розвитком   соціального
страхування робітників і службовців за рахунок держави, безплатною
медичною  допомогою  трудящим,  наданням  у  користування трудящим
широкої сітки курортів.
 
     СТАТТЯ 101. Громадяни Української РСР мають право на освіту.
 
     Це право  забезпечується  загальнообов'язковою   восьмирічною
освітою,   широким  розвитком  середньої  загальної  політехнічної
освіти, професійно-технічної освіти, середньої спеціальної і вищої
освіти  на  основі  зв'язку  навчання  з  життям,  з виробництвом,
всемірним розвитком вечірньої і заочної освіти,  безплатністю всіх
видів  освіти,  системою  державних стипендій,  навчанням у школах
рідною мовою,  організацією на заводах,  у радгоспах  і  колгоспах
безплатного   виробничого,  технічного  і  агрономічного  навчання
трудящих.
 
     СТАТТЯ 102.  Жінці в Українській РСР надаються рівні права  з
чоловіком в усіх галузях господарського, державного, культурного і
громадсько-політичного життя.
 
     Можливість здійснення цих прав жінок забезпечується  наданням
жінці   рівного   з   чоловіком  права  на  працю,  оплату  праці,
відпочинок,  соціальне страхування і  освіту,  державною  охороною
інтересів  матері  й  дитини,  державною  допомогою багатодітним і
одиноким матерям,  наданням  жінці  при  вагітності  відпусток  із
збереженням утримання,  широкою сіткою родильних будинків, дитячих
ясел та садків.
 
     СТАТТЯ 103.   Рівноправність   громадян   Української    РСР,
незалежно   від   їх   національності   і  раси,  в  усіх  галузях
господарського,  державного,  культурного і громадсько-політичного
життя є непорушним законом.
 
     Яке б  то  не  було  пряме  чи  посереднє обмеження прав або,
навпаки,  встановлення  прямих  чи  посередніх  переваг   громадян
залежно  від  їх расової і національної приналежності,  а так само
всяка  проповідь  расової  або   національної   винятковості   або
ненависті і зневаги - караються законом.
 
     СТАТТЯ 104.  З  метою  забезпечення  за  громадянами  свободи
совісті церкву в Українській РСР відокремлено від держави і  школу
від  церкви.  Свобода  відправлення  релігійних  культів і свобода
антирелігійної пропаганди визнається за всіма громадянами.
 
     СТАТТЯ 105.  У відповідності з інтересами трудящих і з  метою
зміцнення   соціалістичного   ладу   громадянам   Української  РСР
гарантується законом:
 
     а) свобода слова;
 
     б) свобода друку;
 
     в) свобода зборів і мітингів;
 
     г) свобода вуличних походів і демонстрацій.
 
     Ці права громадян  забезпечуються  наданням  трудящим  та  їх
організаціям  друкарень,  запасів  паперу,  громадських  будинків,
вулиць, засобів зв'язку та інших матеріальних умов, необхідних для
їх здійснення.
 
     СТАТТЯ 106.  У  відповідності з інтересами трудящих і з метою
розвитку організаційної  самодіяльності  і  політичної  активності
народних  мас  громадянам  Української  РСР  забезпечується  право
об'єднання   в   громадські   організації:   професійні    спілки,
кооперативні об'єднання,  організації молоді, спортивні й оборонні
організації,  культурні, технічні й наукові товариства, а найбільш
активні  і  свідомі  громадяни  з лав робітничого класу,  трудящих
селян  і  трудової   інтелігенції   добровільно   об'єднуються   в
Комуністичну  партію  Радянського  Союзу,  яка є передовим загоном
трудящих в їх боротьбі за побудову  комуністичного  суспільства  і
являє   собою   керівне   ядро   всіх   організацій  трудящих,  як
громадських, так і державних.
 
     СТАТТЯ 107.   Громадянам   Української   РСР   забезпечується
недоторканність особи.  Ніхто не може бути арештований інакше,  як
за постановою суду або з санкції прокурора.
 
     СТАТТЯ 108. Недоторканність житла громадян і тайна листування
охороняються законом.
 
     СТАТТЯ 109.  Українська  РСР  надає  право притулку іноземним
громадянам,  які переслідуються за захист інтересів  трудящих  або
наукову діяльність, або національновизвольну боротьбу.
 
     СТАТТЯ 110.  Кожний  громадянин  Української РСР зобов'язаний
додержувати  Конституції  Української  Радянської   Соціалістичної
Республіки, виконувати закони, додержувати дисципліни праці, чесно
ставитися   до   громадського    обов'язку,    поважати    правила
соціалістичного співжиття.
 
     СТАТТЯ 111.  Кожний  громадянин  Української РСР зобов'язаний
берегти  і  зміцнювати  суспільну,  соціалістичну  власність,   як
священну  і  недоторканну  основу  радянського  ладу,  як  джерело
багатства  і  могутності  батьківщини,  як  джерело  заможного   і
культурного  життя  всіх  трудящих.  Особи,  що  роблять  замах на
суспільну, соціалістичну власність, є вороги народу.
 
     СТАТТЯ 112. Загальний військовий обов'язок є закон. Військова
служба  в  рядах  Збройних  Сил СРСР є почесний обов'язок громадян
Української РСР.
 
     СТАТТЯ 113.  Захист вітчизни є  священний  обов'язок  кожного
громадянина Української РСР. Зрада батьківщини: порушення присяги,
перехід  на  бік  ворога,  заподіяння  шкоди  воєнній   могутності
держави,  шпигунство  -  караються  з  усією суворістю закону,  як
найбільш тяжкий злочин.
 
                            РОЗДІЛ IX
                         ВИБОРЧА СИСТЕМА
 
     СТАТТЯ 114.  Вибори депутатів до всіх Рад депутатів трудящих:
Верховної Ради   Української  РСР,  обласних,  районних,  міських,
селищних  і  сільських  Рад  депутатів  трудящих   -   провадяться
виборцями на основі загального,  рівного і прямого виборчого права
при таємному голосуванні.
 
     СТАТТЯ 115.  Вибори депутатів  є  загальними:  всі  громадяни
Української  РСР,  які  досягли 18 років,  незалежно від расової і
національної  приналежності,  статі,  віросповідання,   освітнього
цензу, осілості, соціального походження, майнового стану і минулої
діяльності,  мають право брати участь у виборах депутатів  і  бути
обраними,  за  винятком  осіб,  визнаних  у  встановленому законом
порядку божевільними.
 
     Депутатом Верховної Ради Української РСР  може  бути  обраний
кожний громадянин Української РСР,  який досяг 21 року,  незалежно
від расової і національної приналежності,  статі,  віросповідання,
освітнього  цензу,  осілості,  соціального  походження,  майнового
стану і минулої діяльності.
 
     СТАТТЯ 116. Вибори депутатів є рівними: кожний громадянин має
один  голос;  всі  громадяни  беруть  участь  у  виборах на рівних
засадах.
 
     СТАТТЯ 117. Жінки користуються правом обирати і бути обраними
нарівні з чоловіками.
 
     СТАТТЯ 118.  Громадяни,  які перебувають в рядах Збройних Сил
СРСР,  користуються правом обирати і бути обраними нарівні з усіма
громадянами.
 
     СТАТТЯ 119.  Вибори  депутатів є прямими:  вибори до всіх Рад
депутатів  трудящих,  починаючи  від  сільської  та  міської  Ради
депутатів   трудящих   аж   до  Верховної  Ради  Української  РСР,
провадяться громадянами безпосередньо шляхом прямих виборів.
 
     СТАТТЯ 120. Голосування при виборах депутатів є таємним.
 
     СТАТТЯ 121.  Вибори  депутатів  до  Рад  депутатів   трудящих
Української РСР провадяться по виборчих округах. Виборчі норми для
кожної обласної,  районної, міської, районної в місті, сільської і
селищної  Ради  депутатів  трудящих встановлюються "Положенням про
вибори до обласних,  районних,  міських,  сільських і селищних Рад
депутатів трудящих Української РСР".
 
     СТАТТЯ 122.  Кандидати  при виборах виставляються по виборчих
округах.
 
     Право виставлення кандидатів забезпечується  за  громадськими
організаціями  й товариствами трудящих:  комуністичними партійними
організаціями, професійними спілками, кооперативами, організаціями
молоді, культурними товариствами.
 
     СТАТТЯ 123.   Кожний  депутат  зобов'язаний  звітувати  перед
виборцями про свою роботу і про роботу Ради депутатів  трудящих  і
може  бути в усякий час відкликаний за рішенням більшості виборців
у встановленому законом порядку.
 
                             РОЗДІЛ X
                      ГЕРБ, ПРАПОР, СТОЛИЦЯ
 
     СТАТТЯ 124.    Державний    герб    Української    Радянської
Соціалістичної  Республіки  складається  з золотих серпа і молота,
зображених  на  червоному  щиті,  освітлених  променями  сонця   і
обрамлених колоссям пшениці,  з написом на червоній стрічці: внизу
вінка "Українська РСР",  на правому витку "Пролетарии всех  стран,
соединяйтесь!"  і на лівому - "Пролетарі всіх країн,  єднайтеся!".
Наверху герба є п'ятикутна зірка.
 
     СТАТТЯ 125.   Державний   прапор    Української    Радянської
Соціалістичної  Республіки  являє собою прямокутне полотнище,  яке
складається з двох  горизонтально  розташованих  кольорових  смуг:
верхньої  червоного  кольору,  яка  становить  дві  третини ширини
прапора,  і нижньої лазурового кольору, яка становить одну третину
ширини прапора,  з зображенням у його верхній частині, на відстані
однієї третини довжини від древка,  золотих серпа й молота  і  над
ними   червоної  п'ятикутної  зірки,  обрамленої  золотою  каймою.
Відношення ширини до довжини 1 : 2.
 
     СТАТТЯ 126.  Столицею Української  Радянської  Соціалістичної
Республіки є місто Київ.
 
                            РОЗДІЛ XI
                    ПОРЯДОК ЗМІНИ КОНСТИТУЦІЇ
 
     СТАТТЯ 127.  Зміна  Конституції  Української  РСР провадиться
лише  за  рішенням  Верховної  Ради  Української  РСР,   ухваленим
більшістю не менше двох третин голосів.
 
 
 м. Київ, 30 січня 1937 року




Украина онлайн