Законодательство Украины

 

Кодекс України від 28.12.1960

Верховна Рада УРСР

Кримінальний кодекс України

Текст правового акту із змінами та доповненнями на жовтень 2010 року

радіоактивних матеріалів (стаття 228-3), -
     умовно-дострокове звільнення   від   покарання   або   заміну
невідбутої  частини  покарання  більш  м'яким покаранням може бути
застосовано  після  фактичного  відбуття  не  менше  двох   третин
призначеного строку покарання.
     При заміні невідбутої  частини  позбавлення  волі  виправними
роботами вони призначаються у межах строків,  встановлених законом
для цього виду покарання,  і не  повинні  перевищувати  невідбутий
строк позбавлення волі.
     Застосовуючи умовно-дострокове звільнення від  покарання  або
заміну  невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням,  суд
може покласти на певний трудовий колектив чи особу,  за їх згодою,
обов'язок  по  нагляду  за  умовно-достроково  звільненим протягом
невідбутої частини призначеного  судом  строку  покарання  або  за
особою,  якій  невідбуту  частину  покарання замінено більш м'яким
покаранням, і проведенню з нею виховної роботи.
     В разі вчинення особою,  до якої у віці до вісімнадцяти років
було застосовано умовно-дострокове звільнення, протягом невідбутої
частини  покарання  нового злочину,  суд призначає їй покарання за
правилами, передбаченими статтею 43 цього Кодексу.
( Стаття 53 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР  N  2368-07
від 12.12.69; N 1898-08 від 23.07.73; N  270-10  від  26.05.80;  N
4571-10 від 12.01.83;  N  4392-11  від  31.07.87;  N  5723-11  від
14.04.88,  Законами  N  1564-12  від  18.09.91;  N   2468-12   від
17.06.92; N 2935-12 від 26.01.93,  N  388/96-ВР  від  02.10.96,  N
210/98-ВР від 24.03.98, N 1981-III ( 1981-14 ) від 21.09.2000 )
 
     Стаття  54. Звільнення від відбування покарання
 
     Звільнення засудженого  від  відбування  покарання,  а  також
пом'якшення призначеного покарання,  крім звільнення від покарання
або пом'якшення покарання в порядку амністії та помилування,  може
застосовуватись тільки судом у випадках і в порядку,  зазначених у
законі.
     Особа, засуджена за діяння,  караність якого законом усунена,
підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
     Призначена засудженому міра покарання,  що перевищує  санкцію
нововиданого  закону,  знижується  до максимальної межі покарання,
встановленого цим законом.
( Стаття 54 із змінами, внесеними згідно з Законом N  2547-12  від
07.07.92 )
 
     Стаття  55. Погашення судимості
 
     Такими, що не мають судимості, визнаються:
     1) особи, звільнені від покарання в силу статей 49 і 50 цього
Кодексу;
     1-1) особи,  які  звільнені  від  відбування  покарання   або
відбули покарання за діяння, караність яких законом усунена;
     2) особи,  які відбули покарання в дисциплінарному батальйоні
або достроково звільнені з нього,  а також військовослужбовці,  що
відбули  покарання  у  вигляді  тримання  на   гауптвахті   взамін
виправних робіт;
     2-1) ( Пункт  2-1  частини  першої  статті  55  виключено  на
підставі Закону N 2547-12 від 07.07.92 )
     3) особи,  умовно засуджені,  якщо протягом іспитового строку
вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного  строку
умовне засудження щодо цих осіб не буде скасовано з інших підстав,
передбачених законом;
     3-1) особи,   умовно   засуджені   до   позбавлення   волі  з
обов'язковим  залученням  до  праці,  якщо  вони  протягом  строку
обов'язкового  залучення до праці не вчинять нового злочину або не
будуть  направлені  в  місця  позбавлення  волі   для   відбування
покарання за підставами, передбаченими законом;
     3-2) особи,  засуджені до позбавлення  волі  з  застосуванням
статті  46-1  цього Кодексу,  якщо вони протягом строку відстрочки
виконання вироку не  вчинять  нового  злочину  і  відносно  них  у
встановленому порядку вирок не буде виконано;
     4) особи,   засуджені   до   громадської   догани,    штрафу,
позбавлення   права  займати  певні  посади  чи  займатися  певною
діяльністю або виправних робіт,  якщо протягом одного року  з  дня

відбуття покарання вони не вчинять нового злочину;
     5) особи,  засуджені до позбавлення волі на строк  не  більше
трьох  років,  якщо  вони  протягом  трьох  років  з  дня відбуття
покарання (основного і додаткового) не вчинять нового злочину;
     6) особи,  засуджені  до  позбавлення волі на строк понад три
роки,  але не більше шести років, якщо вони протягом п'яти років з
дня відбуття покарання (основного і додаткового) не вчинять нового
злочину;
     7) особи,  засуджені до позбавлення волі на строк понад шість
років, але не більше десяти років, якщо вони протягом восьми років
з  дня  відбуття  покарання  (основного  і додаткового) не вчинять
нового злочину;
     8) особи,  засуджені  до  позбавлення  волі  на  строк більше
десяти  років,  і  особливо  небезпечні  рецидивісти,  якщо   вони
протягом  восьми  років  з  дня  відбуття  покарання  (основного і
додаткового) не вчинять нового злочину і якщо при цьому судом буде
встановлено, що засуджений виправився і немає потреби вважати його
таким, що має судимість.
     При обчисленні  строків  погашення  судимості не враховується
додаткова міра покарання у вигляді позбавлення батьківських прав.
     Якщо особа  у  встановленому  законом порядку була достроково
звільнена   від   покарання,   то   строк   погашення    судимості
обчислюється,  виходячи  з  фактично відбутого покарання з моменту
звільнення від відбування покарання (основного і  додаткового).  В
разі,  якщо  невідбуту  частину  позбавлення  волі  замінено більш
м'яким  покаранням,  строки  погашення   судимості   обчислюються,
виходячи  з відбутого строку позбавлення волі,  з моменту відбуття
більш м'якого покарання (основного і додаткового).
     Якщо особа,  яка  відбула  покарання,  до  закінчення  строку
погашення судимості  знову  вчинить  злочин,  перебіг  строку,  що
погашає  судимість,  переривається.  Строк  погашення судимості по
першому злочину  обчислюється  заново  після  фактичного  відбуття
покарання  (основного  і  додаткового)  за останній злочин.  У цих
випадках особа вважається судимою за обидва злочини до  закінчення
строку погашення судимості за найбільш тяжкий з них.
     Якщо засуджений  до  позбавлення  волі  після  відбуття   ним
покарання  зразковою поведінкою і чесним ставленням до праці довів
своє виправлення,  то за клопотанням громадських  організацій  або
трудового  колективу суд може зняти з нього судимість до скінчення
зазначених у цій статті строків.
( Стаття 55 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР  N  2368-07
від 12.12.69; N 1848-09 від 23.03.77; N 4290-10  від  16.11.82;  N
4571-10 від 12.01.83, Законами N 2175-12 від 06.03.92;  N  2547-12
від 07.07.92 )
 
 
                         ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
 
                             Глава I
 
                      ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВИ
 
       ( Глава I в редакції Закону N 2468-12 від 17.06.92 )
 
           1. Особливо небезпечні злочини проти держави
 
     Стаття  56. Державна зрада
 
     Державна зрада,  тобто  діяння,  умисно  вчинене громадянином
України на  шкоду  суверенітету,  територіальній  недоторканності,
обороноздатності  або  державній  безпеці України:  перехід на бік
ворога у воєнний час або в бойовій обстановці, шпигунство, подання
іноземній  державі,  іноземній  організації  або  їх представникам
допомоги у проведенні підривної діяльності проти України -
     карається позбавленням   волі   на   строк   від   десяти  до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
     Звільняється від   кримінальної  відповідальності  громадянин
України,  якщо він  на  виконання  злочинного  завдання  іноземної
держави,  іноземної  організації  або  їх  представників не вчинив
ніяких дій і добровільно заявив органам  влади  України  про  свій
зв'язок з ними.
( Стаття 56  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
[an error occurred while processing this directive]
27.06.61  (  342а-05  ); N 6591-10 від 29.02.84, Законом N 2468-12
від 17.06.92 )
 
      Стаття  56-1. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи
                    повалення конституційного ладу або на
                    захоплення державної влади
 
     Дії, вчинені   з   метою  насильницької  зміни  чи  повалення
конституційного ладу або захоплення державної влади,  а  так  само
змова про вчинення таких дій -
     караються позбавленням волі на строк від п'яти до п'ятнадцяти
років з конфіскацією майна.
     Публічні заклики  до   насильницької   зміни   чи   повалення
конституційного ладу або до захоплення державної влади, а так само
розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій -
     караються позбавленням  волі  на  строк  до  п'яти  років або
штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати.
     Дії, передбачені частиною 2 цієї статті,  вчинені особою, яка
є представником влади,  або повторно,  або за попереднім  зговором
групою осіб, -
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років.
( Кодекс доповнено статтею 56-1 згідно з  Законом  N  2468-12  від
17.06.92; із змінами, внесеними згідно з  Законом  N  3805-12  від
24.12.93 )
 
     Стаття  57. Шпигунство
 
     Передача або  збирання  з  метою  передачі іноземній державі,
іноземній  організації  або  їх   представникам   відомостей,   що
становлять  державну  чи  військову  таємницю,  вчинені  іноземним
громадянином  або  особою  без  громадянства  на  шкоду  інтересам
України, -
     караються позбавленням  волі   на   строк   від   десяти   до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
     Передача або  збирання  за   завданням   іноземної   розвідки
відомостей,що не становлять державної чи військової таємниці, для
використання їх на  шкоду  інтересам  України,  вчинені  іноземним
громадянином або особою без громадянства, -
     караються позбавленням волі на строк від трьох до семи  років
з конфіскацією майна.
     Звільняється від  кримінальної  відповідальності  особа,  яка
вчинила дії,  передбачені частинами першою або другою цієї статті,
але добровільно припинила злочинну діяльність і повідомила органам
влади  про  вчинене,  якщо  внаслідок  цього і вжитих заходів було
відвернено нанесення шкоди інтересам України.
( Стаття 57  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
27.06.61  (  342а-05  ); N 4571-10 від 12.01.83; Законом N 2468-12
від 17.06.92 )
 
     Стаття  58. Посягання на життя державного діяча
 
( Положення статті 58 Особливої частини, які передбачають смертну
  кару  як  вид  покарання,  втратили  чинність  як  такі,  що  є
  неконституційними,  на підставі  Рішення  Конституційного  Суду
  N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )
[an error occurred while processing this directive]
 
     Посягання на життя  Президента  України,  Голови,  заступника
Голови   Верховної   Ради  України,  народного  депутата  України,
Прем'єр-міністра України,  члена Уряду України,  Голови  чи  судді
Конституційного   Суду   України   або  Верховного  Суду  України,
Генерального прокурора України, вчинене у зв'язку з їх   державною
діяльністю, -
     карається позбавленням  волі   на   строк   від   десяти   до
п'ятнадцяти  років  з конфіскацією майна чи без такої або довічним
позбавленням волі з конфіскацією майна чи без такої.
( Стаття  58  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61  ( 342а-05 ); Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1483-III
( 1483-14 ) від 22.02.2000 ) 
 
     Стаття  59. Посягання на життя представника іноземної держави
 
( Положення статті 59 Особливої частини, які передбачають смертну
  кару  як  вид  покарання,  втратили  чинність  як  такі,  що  є
  неконституційними,  на підставі  Рішення  Конституційного  Суду
  N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )
 
     Посягання на життя представника іноземної держави,  вчинене з
метою спричинити міжнародні ускладнення, -
     карається   позбавленням   волі   на   строк  від  десяти  до
п'ятнадцяти  років  з конфіскацією майна чи без такої або довічним
позбавленням волі з конфіскацією майна чи без такої.
( Стаття  59  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61  ( 342а-05 ); Законами N 2468-12 від 17.06.92, N 1483-III
( 1483-14 ) від 22.02.2000 )
 
     Стаття  60. Диверсія
 
( Положення статті 60 Особливої частини, які передбачають смертну
  кару  як  вид  покарання,  втратили  чинність  як  такі,  що  є
  неконституційними,  на підставі  Рішення  Конституційного  Суду
  N 11-рп/99 ( v011p710-99 ) від 29.12.99 )
 
     Вчинення з метою  ослаблення  держави  вибухів,  підпалів  чи
інших  дій,  спрямованих  на  масове  знищення  людей,  заподіяння
тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю,  на зруйнування або
пошкодження  об'єктів,  які  мають  важливе народногосподарське чи
оборонне значення,  а так само вчинення з  тією  ж  метою  масових
отруєнь, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій -
     карається   позбавленням   волі   на   строк  від  десяти  до
п'ятнадцяти  років  з конфіскацією майна або довічним позбавленням
волі з конфіскацією майна.
( Стаття 60  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами  ПВР  від
27.06.61  (  342а-05  ); N 6591-10 від 29.02.84; Законом N 2468-12
від 17.06.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000 )
 
     Стаття 61. ( Стаття  61 виключена на підставі Закону 
                N 2468-12 від 17.06.92 ) Шкідництво
 
     Дія або бездіяльність,  спрямована до підриву  промисловості,
транспорту, сільського  господарства,  грошової системи,  торгівлі
або інших галузей народного господарства,  а так  само  діяльності
державних органів  чи  громадських  організацій з метою ослаблення
Радянської держави,  якщо це діяння  вчинено  шляхом  використання
державних чи  громадських  підприємств,  установ,  організацій або
шляхом протидіяння їх нормальній роботі, -
     карається позбавленням   волі   на   строк   від   восьми  до
п'ятнадцяти років з конфіскацією майна і з засланням на  строк  до
п'яти років чи без такого.
( Стаття  61  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61 ( 342а-05 )
 
     Стаття 62. Посягання на територіальну цілісність України
 
     Умисні дії,  вчинені  з  метою зміни території або державного
кордону України на порушення порядку,  встановленого  Конституцією
України ( 888-09), а так само публічні заклики  чи  розповсюдження
матеріалів із закликами до вчинення таких дій -
     караються позбавленням волі на строк до п'яти років.
     Ті ж дії,  якщо вони  вчинені  представником  влади,  або  за
попереднім  зговором  групою  осіб,  або  поєднані з розпалюванням
національної чи релігійної ворожнечі, -
     караються позбавленням  волі  на  строк  від  трьох до десяти
років.
     Дії, передбачені частинами 1 і 2 цієї статті, які призвели до
загибелі людей або інших тяжких наслідків, -
     караються позбавленням   волі   на   строк   від   десяти  до
п'ятнадцяти років.
(  Стаття  62  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указами ПВР від
27.06.61  (  342а-05  );  N  6591-10  від  29.02.84; N 7373-11 від
14.04.89,  в  редакції  Закону N 8314-11 від 28.10.89, із змінами,
внесеними згідно із Законами N 1649-12 від 11.10.91, N 2468-12 від
17.06.92; N 3805-12 від 24.12.93 )
 
     Стаття  62-1. ( Стаття 62-1 виключена на підставі Закону 
                     N 2468-12 від 17.06.92 )
                     Заклики до вчинення злочинів проти держави
 
     Публічні заклики     до     зради    Батьківщини,    вчинення
терористичного акту або диверсії -
     караються позбавленням  волі  на  строк  до  трьох  років або
штрафом у розмірі до двох тисяч карбованців.
( Кодекс доповнено статтею 62-1 згідно з Указом ПВР N 7373-11  від
14.04.89 )
 
     Стаття  63. Пропаганда війни
 
     Публічні заклики  до  агресивної  війни   або   розв'язування
воєнного конфлікту -
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  восьми
років або виправними роботами на строк до двох років.
( Стаття  63  із  змінами,  внесеними  згідно  з  Указом  ПВР  від
27.06.61 ( 342а-05 ); Законом N 2468-12 від 17.06.92 )
 
     Стаття 63-1. Найманство
 
     Вербування, фінансування,  матеріальне забезпечення, навчання
найманців з метою використання у збройних конфліктах інших  держав
або  у  насильницьких  діях,  спрямованих  на  повалення державної
влади,  або  порушення  територіальної  цілісності,  а  так   само
використання найманців -
     караються позбавленням волі на  строк  від  трьох  до  десяти
років.
     Участь без дозволу  відповідних  органів  державної  влади  у
збройних  конфліктах  інших  держав з метою отримання матеріальної
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14


Украина онлайн