|
Страница 7
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6 |
Стр. 7 |
Стр. 8 |
Стр. 9 |
Стр. 10
|з процесами, які відносяться | | |
|з пожежної небезпеки | | |
|до категорії А, Б і В, | | |
|хімічні та фотолабораторії | | |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Підвальні приміщення, у яких | | |
|встановлене електроустаткування| | |
|та прокладаються більше | | |
|50 силових і контрольних | | |
|кабелів (у тому числі | | |
|не більше 25 силових) | | |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Внутрішньоцехові кабельні |Теплова |Порошкова або |
|споруди (кабельні тунелі, |або |вуглекислотна |
|галереї, шахти, поверхи, |димова |(автоматична) |
|підвали) об'ємом більше | | |
|100 куб. м | | |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Те ж об'ємом від 20 |Теплова |Порошкова або |
|до 100 куб. м |або |вуглекислотна |
| |димова |(автоматична) |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Внутрішньоцехові комбіновані |Теплова |Порошкова або |
|тунелі, галереї, шахти, у яких |або |вуглекислотна |
|прокладено більше 12 кабелів |димова |(автоматична) |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Внутрішньоцехові комбіновані |Димова | |
|тунелі, галереї, шахти, у яких | | |
|прокладено більше п'яти | | |
|кабелів та інші комбінації | | |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Міжцехові кабельні споруди | | |
|(тунелі, галереї, шахти) | | |
|внутрішнім об'ємом 50 куб. м | | |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Приміщення плавлення | | |
|з'вязуючого брикетних фабрик | | |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Складські приміщення для |Теплова | |
|нафтопродуктів у тарі площею | | |
|від 100 до 500 кв. м, розливна,| | |
|роздавальна, розфасувальна та | | |
|інші виробничі приміщення | | |
|складів нафтопродуктів площею | | |
|від 100 до 500 кв. м, у яких | | |
|є нафтопродукти в кількості | | |
|понад 15 кг/кв. м | | |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Привідні станції стрічкових |Теплова |Водяна (автоматична) |
|конвеєрів | | |
|-------------------------------+---------+----------------------|
|Приміщення зберігання, |Димова |- |
|комплектування і видавання | | |
|науково-технічної інформації та| | |
|літератури, службових | | |
|матеріалів, описів і іншої | | |
|документації | | |
------------------------------------------------------------------
Таблиця 9.2
РОЗМІЩЕННЯ
стаціонарних автоматичних установок
пожежогасіння в гірничих виробках
------------------------------------------------------------------
| Найменування гірничої | Кількість | Тип вогнегасної |
| виробки | установок | речовини |
| | автоматичного | |
| | пожежогасіння | |
|---------------------------+-----------------+------------------|
|Центральні | 4 |Порошок |
|електропідстанції | | |
|---------------------------+-----------------| |
|Перетворювальні підстанції | 2 | |
|та зарядні камери | | |
|---------------------------+-----------------| |
|Електровозне депо | 2 | |
|---------------------------+-----------------| |
|Дизелевозне депо | 2 | |
|---------------------------+-----------------+------------------|
|Склад вибухових матеріалів | 2 |Вода |
|---------------------------+-----------------| |
|Виробки, обладнані | | |
|стрічковими конвеєрами: | | |
|Привідна станція | 1 | |
|Натяжна (кінцева) секція | 1 | |
------------------------------------------------------------------
На підставі результатів розрахунків та рекомендацій з
визначення параметрів і розміщення установок автоматичного
пожежегасіння в гірничих виробках виконується проектна
документація, яка визначає конфігурацію установки пожежегасіння,
розміщення, способи та засоби кріплення її елементів на об'єкті.
У разі зміни гірничо-технічних умов об'єкта слід зробити
перерахунок параметрів установки пожежегасіння та скорегувати
проектну документацію.
Параметри установок пожежогасіння водою повинні враховуватися
при гідравлічних розрахунках пожежо-зрошувального трубопроводу
шахти.
Додаток 10
до пункту 7.2.2 Правил
пожежної безпеки
для підприємств вугільної
промисловості України
КНИГА ПЕРЕВІРКИ
автоматичних установок пожежогасіння
Тип засобів пожежогасіння _______
_________________________________
Місце розміщення ________________
Дата здавання в промислову
експлуатацію ____________________
РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕВІРКИ
------------------------------------------------------------------
| Дата |Дефекти, |Посада, |Вжиті |Посада, |Зауважен-|
| огляду |виявлені |прізвище та|заходи |прізвище та |ня |
| |під час |ініціали |щодо |ініціали |контроли-|
| |перевірки|особи, яка |усунення |особи, яка |руючих |
| | |проводила |дефектів |усунула |осіб |
| | |перевірку | |дефекти | |
|--------+---------+-----------+----------+------------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
------------------------------------------------------------------
Пояснення до ведення книги
Для кожної АУП у книзі відводиться окрема сторінка.
Книга повинна бути прошнурована та скріплена печаткою, а
сторінки пронумеровані.
Періодичність та зміст перевірок визначаються експлуатаційною
документацією на засоби пожежогасіння. Відповідальним за ведення
книги є особа, яка призначена наказом по підприємству.
Результати огляду заносяться до таблиці. Для установок
водяного пожежогасіння звертається також увага на параметри
пожежо-зрошувального трубопроводу та їх відповідність вимогам
ДНАОП 1.1.30-1.01-00 ( z0715-00 ). Під час перевірки визначаються
оцінка загального стану засобу, якості захисних та мастильних
покриттів, якості догляду під час експлуатації, правильності
монтажу та розміщення засобу, придатності до подальшого
використання.
Додаток 11
до пунктів
7.3.1.1, 7.4.9, 7.4.14
Правил пожежної безпеки
для підприємств вугільної
промисловості України
ІНСТРУКЦІЯ
щодо розрахунку систем водопостачання підземних
виробок та надшахтних споруд
1. Розрахунок гідравлічних параметрів системи
пожежно-зрошувального водопостачання
1.1. Вихідними даними для розрахунку гідравлічних параметрів
усіх точок відбору системи є (табл. 11.1):
параметри пожежонебезпеки об'єкта (види горючих матеріалів,
питоме пожежне навантаження);
параметри виробки, яка захищається (площа поперечного
перерізу, швидкість руху повітря);
геодезичні та геометричні параметри мережі трубопроводів.
Таблиця 11.1
Вихідні дані для гідравлічного розрахунку
------------------------------------------------------------------
| N |Довжи-|Діаметр |Глибина|Різниця | Параметри виробки |
|з/п|на |трубо- |від- |геодезич-|--------------------------|
| |труб, |провода,|бору, м|них |питоме |площа |швид- |
| |м |мм | |відміток,|пожежне |попереч- |кість |
| | | | |м |наван- |ного |руху |
| | | | | |таження,|перерізу, |повіт-|
| | | | | |кг/м |кв. м |ря, |
| | | | | | | |м/c |
------------------------------------------------------------------
Розрахунок системи необхідно почати з визначення параметрів
можливого осередку пожежі: пожежного навантаження, швидкості руху
пожежі виробкою V , температури пожежних газів на виході з зони
пож
горіння t .
гк
1.2. Швидкість руху пожежі виробкою визначають за залежністю
V S
п
V = --- (11.1)
пож q
o
де V - швидкість руху пожежі виробкою, м/с;
пож
V - швидкість руху повітря виробкою, м/с;
п
S - площа поперечного перерізу виробки, кв. м;
q - об'єм повітря, необхідного для повного вигорання горючих
о
матеріалів, розміщених на дільниці виробки одиничної довжини,
куб. м/м.
1.3. Для практичних розрахунків об'єм повітря q , необхідного
o
для повного вигорання горючого навантаження В , визначають за
н
Таблиця 11.2
Горюче навантаження та витрата повітря
на повне її вигорання у виробках з арковим кріпленням
та дерев'яними затяжками
------------------------------------------------------------------
|Площа перерізу | Периметр | Питоме горюче | Об'єм повітря |
| виробки в | перерізу | навантаження | для повного |
| світлі, кв. м | виробки з | Вн, кг/м | вигорання |
| | горючою | | горючого |
| | затяжкою, м | |навантаження q ,|
| | | | o |
| | | | куб. м/м |
|----------------------------------------------------------------|
| Одно- і двоколійні виробки з арковим кріпленням |
|----------------------------------------------------------------|
| 5,2 | 7,9 | 174 | 696 |
|---------------+---------------+---------------+----------------|
| 6,0 | 8,7 | 192 | 770 |
|---------------+---------------+---------------+----------------|
| 7,1 | 8,9 | 196 | 785 |
|---------------+---------------+---------------+----------------|
| 8,9 | 9,4 | 207 | 825 |
|---------------+---------------+---------------+----------------|
| 11,2 | 10,5 | 231 | 925 |
|---------------+---------------+---------------+----------------|
| 12,7 | 11,3 | 249 | 995 |
|---------------+---------------+---------------+----------------|
| 13,1 | 11,6 | 255 | 1029 |
|----------------------------------------------------------------|
| Конвеєрні виробки з арковим кріпленням |
|----------------------------------------------------------------|
| 7,4 | 9,2 | 202 | 810 |
|---------------+---------------+---------------+----------------|
| 9,3 | 9,6 | 211 | 845 |
|---------------+---------------+---------------+----------------|
| 11,6 | 10,9 | 240 | 960 |
------------------------------------------------------------------
Якщо гірнича виробка повністю закріплена дерев'яним
кріпленням (рами та затяжки), то наведені в таблиці 11.2 значення
горючого навантаження необхідно збільшити в 2 рази при відстані
між рамами до 0,8 м та в 1,5 рази - при відстані більше 0,8 м.
1.4. Температуру пожежних газів на виході з зони горіння
визначають за формулою
B V (0,80Q - 586) + 26G + (0,10 + 0,08V ) F
н пож н r в ст
t = --------------------------------------------------, (11.2)
гк -3 -3
(5,13 х 10 + 4,11 х 10 V ) F + 1,31G
в ст г
де t - температура пожежних газів на виході з зони горіння,
гк
град. С;
В - питоме пожежне навантаження, кг/м;
н
Q - нижча теплота згорання пожежного навантаження, кДж/кг;
н
F - площа стін виробки в зоні горіння, кв. м;
ст
G - об'ємна витрата пожежних газів, куб. м/с,
г
Під час гасінні пожежі водяною завісою має бути забезпечене
зниження температури t пожежних газів на виході з завіси менше
гк
температури спалахування горючих матеріалів t < t .
гк сп
Знання цих величин дозволяє оцінити можливість розвитку
пожежі, вибрати способи її локалізації та гасіння, визначити
необхідну для цього витрату води, яка буде дорівнювати сумарній її
витраті через усіх споживачів, які беруть участь у її ліквідації.
1.5. Технологічні схеми протипожежного водопостачання та тип
необхідного устаткування вибирають згідно з ДНАОП 1.1.30-4.01-97
та ДНАОП 1.1.30-5.34-02.
1.6. Кількість води на гасіння підземної пожежі суцільними
струменями визначають за ДНАОП 1.1.30-4.01-97.
1.7. Питома масова витрата води на створення завіси
визначають за формулою
t - 250
гк
z = ------------, (11.3)
253 + 2512
Хі
де z - питома витрата води на 1 кг/с пожежних газів, кг/с;
t , - температура пожежних газів на вході в завісу, град. С;
кг
Хі - частка води, що випарувалася в завісі, визначають за
формулою
2
ad
k
- ---
t
гк
Хі = e , (11.4)
1
де a - емпіричний коефіцієнт, a = 7695 град. С/кв. мм;
d - середнє значення діаметра краплі води в завісі, яке
к
відповідає технічній характеристиці зрошувача застосовуваного
пожежного устаткування, мм.
Питомі витрати води z , необхідні для охолодження 1 куб. м/с
o
витрати пожежних газів, наведені в таблиці 11.3.
Таблиця 11.3
Питома витрата води на охолодження пожежних газів
------------------------------------------------------------------
|Температура на вході в| Питома витрата води z , куб. м/год, на |
| завісу t , град. С | о |
| гк |охолодження 1 куб. м/с витрати пожежних |
| (вид кріплення | газів, не менше |
| гірничої виробки) |-----------------------------------------|
| | Середній діаметр крапель d , мм |
| | k |
| |-----------------------------------------|
| | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 |
|----------------------+------+------+------+------+------+------|
|400 (з негорючим |0,49 |0,80 |1,57 |2,84 |3,71 |3,94 |
|кріпленням) | | | | | | |
|----------------------+------+------+------+------+------+------|
|600 (с негорючим |0,93 |1,29 |2,14 |3,74 |5,88 |7,32 |
|кріпленням, обладнані | | | | | | |
|стрічковими | | | | | | |
|конвеєрами) | | | | | | |
|----------------------+------+------+------+------+------+------|
|800 (обладнані |1,35 |1,74 |2,58 |4,19 |6,71 |9,38 |
|стрічковими конвеєрами| | | | | | |
|і які мають негорюче | | | | | | |
|аркове кріплення та | | | | | | |
|дерев'яну затяжку) | | | | | | |
|----------------------+------+------+------+------+------+------|
|1000 (з дерев'яним |1,77 |2,17 |2,99 |4,53 |7,04 |10,32 |
|кріпленням) | | | | | | |
|----------------------+------+------+------+------+------+------|
|1200 (с дерев'яним |2,15 |2,54 |3,46 |5,03 |7,55 |10,93 |
|кріпленням, покритим | | | | | | |
|шарами вугільного | | | | | | |
|пилу) | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
У залежності від площі поперечного перерізу S виробки та
швидкості руху пожежних газів V загальну витрату води на
в
утворення водяної завіси визначають за формулою
Q = 4,66 z S V , (11.5)
3 в
де Q - загальна витрата води, куб. м/год.
3
1.8. Витрата води на установку водяного пожежогасіння
визначається відповідно до додатка 12 цих Правил.
1.9. Для трубопроводів які проектуються, діаметр умовного
проходу обчислюють згідно з ВНТП 1-86.
1.10. Оцінку параметрів роботи пожежного устаткування
проводять з урахуванням його гідравлічного опору S , який повинен
п
бути менше розрахункового опору S для кожного споживача води: за
пр
умови S <= S устаткування забезпечить гасіння пожежі, а при
п пр
S > S необхідно застосування нового пожежного устаткування або
п пр
зниження пожежонебезпеки гірничої виробки.
1.11. Напір Н на початку низьконапірної вітки трубопроводів
н
визначають за формулою
2
Н = 60 + S Q - h , (11.6)
н н тв г
де h - різниця геодезичних відміток між початком
г
низьконапірної вітки і точкою розгалуження трубопроводу, м;
2 5
S - гідравлічний опір низьконапірної вітки, с /м ,
н
визначають за формулою
S = к E A l ; (11.7)
н м j j
E - сума
к - коефіцієнт, який враховує місцевий гідравлічний опір,
м
к = 1,05 -(:) 1,10;
м
2 6
А - питомий опір j-ї дільниці трубопроводу, с /м ;
j
l - довжина j-ї дільниці трубопроводу, м;
j
Q - сумарна витрата води, яка надходить до місця
тв
розгалуження трубопроводу, куб. м/с;
1.12. Напір Н наприкінці високонапірної вітки трубопроводів
в
визначають за залежністю
Н = H - S Q , (11.8)
в ш в тв
де Н - різниця геодезичних відміток поверхні шахтної водойми
ш
та початку низьконапірної вітки трубопроводу, м; S - гідравлічний
в
2 5
опір високонапірної дільниці трубопроводу, с /м , визначають за
формулою
S = к Е A l , (11.9)
в м i i
де A , l - питомий гідравлічний опір та довжина дільниць
i i
2 6
трубопроводів високонапірної вітки, с /м та м відповідно.
Питомі гідравлічні опори А шахтних трубопроводів наведені в
таблиці 11.4.
Таблиця 11.4
Питомі гідравлічні опори шахтних трубопроводів
------------------------------------------------------------------
|Умовний прохід труби |0,100|0,125 |0,150 |0,200 |0,250 | 0,300 |
|Д , м | | | | | | |
| у | | | | | | |
|----------------------+-----+------+------+------+------+-------|
|Питомий опір А, |172,6| 76,4| 30,65| 6,96| 2,19| 0,85|
| 2 6 | | | | | | |
|с /м | | | | | | |
------------------------------------------------------------------
1.13. У разі подавання води закільцьованими (паралельними)
трубопроводами гідравлічний опір такої дільниці визначається в
такий спосіб. Для кожної точки живлення від кільця складається
система рівнянь виходячи з правил Кірхгофа наступного вигляду:
n 2
E S Q = 0, (11.10)
i=1 i i
2 5
де S - опір i-й з паралельних віток трубопроводу, с /м ;
i
Q - витрата води через i-у вітку, куб. м/с.
i
Опір кільця з двома паралельними вітками визначають за
формулою
------- 2
S = S / ( 1 + V S /S ) , (11.11)
k 1 1 2
де S , S , S - опір кільця трубопроводів та його віток
k 1 2
2 5
відповідно, с /м .
Зниження опору в закільцьованих (паралельних) вітках повинне
бути враховане при визначенні Н і Н .
н в
1.14. Опір редукційного пристрою для даного режиму роботи
визначають за формулою
H
ш
S = ( ------- - 1 ) ( S + S ) - S , (11.12)
p H - h н ст в
н r
2 5
де S - гідравлічний опір пожежного ствола, с /м .
ст
1.15. Коефіцієнт редукування пристрою визначають за формулою
H
в
k = --, (11.13)
H
н
При к = 1,0 необхідно здійснювати пряме з'єднання
високонапірної та низьконапірної віток трубопроводу, без
застосування редукційного пристрою.
При к < 1,0 необхідно застосовувати підвищувальну насосну
станцію для збільшення напору Н .
в
При к > 1,0 повинні бути використані редукційні клапани, які
знижують напір від Н на вході до Н на виході.
в н
1.16. Вибір редукційного клапана здійснюють з урахуванням
кр
його власного гідравлічного опору S , який визначається за
р
формулою
кр 1
S = -------------, (11.14)
р 2
2 мю омега g
де мю - коефіцієнт витрати, мю = 0,97;
омега - площа поперечного перерізу проходу клапана в його
відкритому стані, кв. м;
2
g - прискорення вільного падіння, м/с .
кр
При S > S клапан працює в регульованому режимі, тобто
p p
система забезпечує необхідні параметри.
кр
При S >= S клапан працює в нерегульованому режимі.
p p
У цьому разі необхідно провести перевірку системи на розрив
струменя. Для унеможливлення розриву струменя необхідно виконання
умови
H ( A h - A l - S - S ) + S h
ш o г н н м п p г
h > --------------------------------------, (11.15)
1 A h - A l - S - S - S
o г н н p m н
де h - різниця геодезичних відміток між руддвором та
1
редукційним клапаном, м;
А , А - питомий опір труб до клапана та у низьконапірній
о н
2 6
мережі відповідно, с /м ;
l - довжина трубопроводу від руддвора до споживача, м;
н
S , S , S - сума всіх місцевих опорів у низьконапірній
м п p
мережі трубопроводу, гідравлічний опір споживача, гідравлічний
2 5
опір клапана відповідно, с /м .
1.17. Перевірку відповідності напору Н на виході клапана
н1
напорові Н , необхідному в низьконапірній мережі, роблять у такий
н
спосіб: при Н >= Н редуктор забезпечує нормальну роботу
н1 н
системи, при Н < Н необхідна розробка нового клапана або зміна
н1 н
кр 2
гідравлічних параметрів системи. Тут H = H - S Q .
н1 в р тв
1.18. Визначивши за формулою (11.6) настроювальні напори Н
н
для всіх віток трубопроводів, який живиться від редукційного
клапана, вибирають найбільше значення настроювального напору.
Кінцева точка з найбільшим настроювальним напором є "диктуючою".
1.19. У разі коли при використанні одного клапана з
коефіцієнтом редукування "к" зниження напору недостатньо, тобто
Н /к > Н , слід застосовувати двоступінчасте редукування.
к н
1.20. При невиконанні нормативних вимог до витрат та напорів
у кінцевих точках повинні бути проведені заходи щодо зниження
гідравлічного опору (заміна труб на труби більшого діаметра або їх
очищення від відкладень) або щодо підвищення тиску на початку
вітки (настроювання вихідного тиску попереднього клапана на більш
високе або застосування підвищувальної насосної станції).
2. Розрахунок параметрів системи протипожежного
водопостачання поверхневих споруд виконується згідно з
СНіП 2.04.02-84.
Формули, що наведено вище, дозволяють визначити необхідні
гідравлічні параметри системи протипожежного водопостачання, а
також застосовуваного пожежного устатковання при розробці або
коректуванні проектів протипожежного захисту вугільного
підприємства відповідно до вимог нормативних документів України.
Приведення системи протипожежного водопостачання у відповідність
до вимог нормативних документів та до параметрів існуючих або
розроблювальних пожежних устатковань забезпечує підвищення
технічного рівня та імовірність безвідмовної роботи систем
протипожежного захисту шахт.
Додаток 12
до пункту 7.4.14 Правил
пожежної безпеки
для підприємств вугільної
промисловості України
ІНСТРУКЦІЯ
щодо протипожежного захисту гірничих виробок,
які обладнані стрічковими конвеєрами
1. Протипожежний захист привідних станцій стрічкових
конвеєрів
Для протипожежного захисту привідних станцій стрічкових
конвеєрів повинні застосовуватися АУП, які відповідають вимогам
ГСТУ 29.2.04675545.004-2001.
Теплові пожежні сповіщувачі слід розміщувати відповідно до
конструкторської документації на АУП. На установці має бути не
менше двох пожежних сповіщувачів, один із яких розміщують під
покрівлею виробки, а іншої - біля ведучого барабана. Розміщення
пожежних сповіщувачів під покрівлею виробки в залежності від
швидкості вентиляційного потоку та відстані ведучого барабана від
покрівлі наведені в таблиці 12.1, при цьому сповіщувач повинний
бути на віддалені від покрівлі виробки на (0,2 +- 0,1) м.
Таблиця 12.1
Розміщення теплового пожежного
сповіщувачів під покрівлею виробки в залежності
від швидкості вентиляційного струменя
----------------------------------------------------------------------
|Швидкість | Відстань між віссю ведучого барабана та пожежним |
|вентиля- | сповіщувачем, м |
|ційного |-----------------------------------------------------|
|струменя, м/с | Відстань між віссю ведучого барабана |
| | та покрівлею, м |
| |-----------------------------------------------------|
| | До 1,5 |Від 1,5 до 2,0|Від 2,0 до 2,5|Від 2,5 до 3,0|
|--------------+--------+--------------+--------------+--------------|
|До 1,0 | 0,8 | 1,0 | 1,2 | 1,4 |
|--------------+--------+--------------+--------------+--------------|
|Від 1,0 до 2,0| 1,2 | 1,4 | 1,6 | 1,8 |
|--------------+--------+--------------+--------------+--------------|
|Від 2,0 до 3,0| 1,6 | 1,8 | 2,0 | 2,2 |
----------------------------------------------------------------------
Тепловий пожежний сповіщувач, установлюваний біля ведучого
барабана, повинен бути на відстані від його осі за ходом
вентиляційного струменя на 0,3 м і розміщатися на висоті, рівній
(D + 0,25) м від осі, та не більше 0,3 м від торця барабана.
б
Мінімальна витрата води G , яку повинна забезпечити
уп
пожежно-зрошувальна мережа шахти в місці підключення АУП,
визначається за формулою
---
G V S
-4 в в
G = 2,02 х 10 -------,
уп В
де G - мінімальна витрата води, куб. м/с;
уп
G - витрата повітря у виробці, куб. м/с;
в
В - ширина стрічки, м;
S - площа поперечного перерізу аварійної виробки, кв. м.
в
Для того щоб забезпечити витрату води G для гасіння пожежі
уп
на привідній станції конвеєра, тиск води в пожежно-зрошувальній
мережі на вході в установку повинен бути не менше значення,
визначеного формулою
2
Р = альфа G , (12.2)
уп уп уп
де Р - тиск води на вході в АУП, МПа;
уп
6
альфа - коефіцієнт гідравлічного опору, МПа кв. с/м .
уп
Приймається за технічною документацією на АУП.
Враховуючи різноманітність гірничо-технічних умов, у
виробках повинна виконуватися індивідуальна прив'язка АУП до
привідних станцій.
2. Протипожежний захист лінійної частини стрічкового
конвеєра
Для протипожежного захисту лінійної частини стрічкового
конвеєра повинні застосовуватися установки локалізації та гасіння
пожеж (УЛГ), які відповідають вимогам ГСТУ 29.2.04675545.004-2001.
Вибір типу УЛГ обумовлений ефективністю використання
розпиленої води під час локалізації та гасінні пожежі водяною
завісою. Ефективність використання води характеризується часткою
води, яка випарувалася Хі у завісі. Значення величин Хі у
залежності від діаметра крапель d та температури Т потоку
к гн
пожежних газів перед водяною завісою наведені в таблиці 12.2.
Таблиця 12.2
Значення частки води, яка випарувалася Хі у завісі
------------------------------------------------------------------
|Темпе- | Середній діаметр крапель d у водяній завісі, |
|ратура | к |
|Т , | які формуються УЛГ, мм |
| гн |--------------------------------------------------------|
|град. С| 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,6 |
| |--------------------------------------------------------|
| | Величина значень Хі |
| |--------------------------------------------------------|
| | Ефективна робота УЛГ | Не ефективна робота УЛГ |
|-------+-----------------------------+--------------------------|
| 400 | 0,823 | 0,463 | 0,177 * 0,046 | 0,082 | 0,001 |
|-------+-----------+--------+--------**********--------+--------|
| 600 | 0,880 | 0,600 | 0,315 | 0,128 * 0,041 | 0,010 |
|-------+-----------+--------+--------+--------*--------+--------|
| 800 | 0,908 | 0,680 | 0,420 | 0,215 * 0,090 | 0,031 |
|-------+-----------+--------+--------+--------**********--------|
| 1000 | 0,923 | 0,735 | 0,500 | 0,292 | 0,146 * 0,063 |
|-------+-----------+--------+--------+--------+--------*--------|
| 1200 | 0,938 | 0,744 | 0,562 | 0,358 | 0,201 * 0,099 |
------------------------------------------------------------------
При виборі УЛГ необхідно керуватися тим, щоб мінімальне
значення величини Хі, що характеризує ефективність використання
води у водяній завісі, яку формує УЛГ, відповідало умові
Хі > 0,1. (12.3)
улг min
Витрата води, що повинна забезпечити пожежо-зрошувальна
мережа шахти в місці підключення УЛГ для її ефективної роботи,
визначається за формулою
G = z G , (12.4)
улг ж в
де G - витрата води в УЛГ, куб. м/год;
улт
z - питома витрата води на охолодження 1 куб. м/с пожежних
ж
газів, куб. м/год. Приймається за таблицею 2 п. 4.8.4
ГСТУ 29.2.04675545.004-2001.
Витрата води через зрошувач установки визначається за
формулою
q = G / ( 3600 х n ), (12.5)
зр улг ор
де q - необхідна витрата води через зрошувач, куб. м/с;
ор
n - кількість зрошувачів. Приймають за технічною
зр
документацією на УЛГ.
Необхідний тиск води в трубопровідній системі УЛГ для
забезпечення необхідної витрати q визначають за формулою
зр
2
q
зр
P = ----------------, (12.6)
зр 2 2
200 g мю омега
де Р - тиск води в системі УЛГ перед зрошувачем, МПа;
зр
2
q - прискорення вільного падіння, м/с ;
мю - коефіцієнт витрати зрошувача УЛГ. Приймають за технічною
документацією на зрошувачі УЛГ;
омега - площа поперечного перерізу прохідного каналу
зрошувача, кв. м. Приймають за технічною документацією на
зрошувач УЛГ.
Фактичне значення діаметра краплі у водяній завісі, яка
формується УЛГ, визначають за формулою
0,44 d
ко
d = --------, (12.7)
кф ----
V P
зр
де d - фактичний діаметр крапель у водяній завісі, яка
кф
формується УЛГ, за тиском води Р у системі труб УЛГ, мм;
зр
d - середній діаметр крапель у водяній завісі, сформованої
ко
зрошувачем УЛГ за мінімальним (0,2 МПа) тиском перед
зрошувачем, мм. Приймають за технічною документацією на
зрошувачі УЛТ.
Фактичну довжину зони зрошення L , яка формується УЛГ,
улг
приймають за технічною документацією на УЛГ.
Тоді необхідна довжина L водяної завіси, яка перекриває
т
поперечний переріз аварійної виробки, для локалізації та гасіння
пожежі, яка розвивається, визначається за формулою
0,85 V q L
пр вр улт
L = ------------ х ----, (12.8)
т 1 + 7,66 Хі G
улт
де L - необхідна довжина водяної завіси за умови ефективної
т
локалізації та гасіння розвитої пожежі, м;
q - маса горючого матеріалу на 1 м виробки, кг/м.
вр
Визначають за залежністю
q = 2q + q , (12.9)
вр пл др
де q - маса горючого навантаження 1 м конвеєрної стрічки,
пл
кг/м;
q - маса горючого навантаження кріплення на 1 м виробки,
др
кг/м;
V - гранична швидкість поширення пожежі виробкою, м/хв.
гр
Визначають за залежністю
60 G
в
V = ---------, (12.10)
гр 2q + q
o оп
де q - об'єм повітря, необхідний для повного вигорання
о
горючого навантаження 1 м конвеєрної стрічки, куб. м/м;
q - об'єм повітря, необхідний для повного вигорання
оп
горючого навантаження кріплення на 1 м гірничої виробки, куб. м/м.
Для локалізації та гасіння пожежі, яка розвивається у
виробці, обладнаної стрічковим конвеєром, необхідно, щоб
виконувалася наступна умова:
L >= 1,3 L . (12.11)
улг т
Якщо умова (12.11) не дотримується, то необхідно збільшити
витрату води G і повторити розрахунок за формулами
улт
(12.5)-(12.11).
Необхідний тиск у пожежо-зрошувальній мережі на вході в УЛГ
визначається за формулою
-8 2
P = 7,72 х 10 альфа G , (12.12)
улг улг улг
де Р - тиск води в пожежо-зрошувальній системі дільниці
улг
шахти на вході в УЛГ, МПа;
2 6
альфа - коефіцієнт гідравлічного опору УЛГ, МПа х с /м .
улг
Приймають за технічною документацією на УЛГ.
3. Розрахунок відстані між локалізуючими установками та
кількості установок секціонування
Вимоги, щодо відстані між локалізуючими установками
обумовлені тепловбиранням водяної завіси та гірничих вміщуючих
порід, режимом провітрювання, тепловою депресією.
Відстань між локалізуючими установками визначають за формулою
G
в
L = 0,45 ---------, (12.13)
с ---
к V S
тау в
де к - коефіцієнт теплообміну потоку пожежних газів зі
тау
стінками виробки, Вт/(кв. м х К);
L - відстань між установками УЛГ або АУП і УЛГ, при якій в
с
зоні розміщення наступних установок УЛГ (АУП) за ходом
вентиляційного струменя температура навколишнього газового
середовища Тета не буде перевищувати температуру спрацьовування
н
пожежного сповіщувача t установки, тобто буде виконуватися
тпс
умова
t > Тета , (12.14)
тпс н
де t - температура спрацьовування пожежного сповіщувача,
тпс
град. С;
Тета - температура навколишнього газового середовища,
н
град. С.
Кількість УЛГ у межах стрічкового конвеєра (безперервного
транспортного ланцюжка) може бути визначена за формулою
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6 |
Стр. 7 |
Стр. 8 |
Стр. 9 |
Стр. 10
|
