|
Страница 4
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5
безпосередньо у глядачевій залі.
4.8. Вагони з відеосалонами
4.8.1. Переобладнання вагонів-ресторанів, міжобласних і
купейних вагонів у вагони з відеосалонами здійснюється відповідно
до вимог Положення про вагони з відеосалонами (577-ЦЛ-90 РД).
4.8.2. Документом, який дозволяє курсувати вагону з
відеосалоном у складі швидких і пасажирських поїздів, є акт
впровадження в експлуатацію, зареєстрований в Головному
пасажирському управлінні (ЦЛ) Укрзалізниці.
4.8.3. Для приймання вагона в експлуатацію створюється
комісія, до складу якої входять представники:
- підприємства, яке володіє вагоном;
- підприємства, яке експлуатує вагон;
- пасажирської служби залізниці;
- служби воєнізованої охорони залізниці.
Після приймання вагона акт направляється у Головне
пасажирське управління Укрзалізниці. Вагону з відеосалоном
присвоюється реєстраційний номер ЦЛ, який вказується в акті
приймання.
4.8.4. При переобладнанні вагонів допускається додатково, за
узгодженням з пожежною охороною, влаштовувати полиці, кронштейни
під відеотехніку, демонтувати перегородки для устаткування
відеозалів у купейних вагонах; встановлювати у вагонах-ресторанах
барні стійки, вітрини, холодильники, фризери і сокоохолоджувачі.
4.8.5. Додаткові меблі повинні кріпитися до підлоги,
перегородок або стін.
4.8.6. Місткість (кількість місць для глядачів) відеозалів
повинна відповідати вимогам Положення про вагони з відеосалонами.
4.8.7. Електрообладнання вагонів з відеосалонами повинно
відповідати вимогам Положення про вагони з відеосалонами (п.8.1),
причому повинні бути виконані наступні основні вимоги пожежної
безпеки:
- пускозахисні і вимірювальні прилади необхідно встановлювати
на спеціальних металевих щитах. Місце встановлення щита повинно
бути оббите покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному
матеріалу товщиною 5 мм;
- уся електропроводка повинна бути прокладена в металорукавах
і металевих трубах. Коаксіальні кабелі для передачі відеосигналу
допускається прокладати без механічного захисту;
- електромонтажні проводи від одного місця з'єднання до
іншого повинні бути суцільними, без пошкоджень ізоляції. З'єднання
проводів допускається тільки клемне;
- монтажні проводи повинні бути зібрані в джгути і скріплені
бандажами;
- металеві корпуси електрообладнання повинні мати
заземлювальні затискачі. Приєднання заземлюючих провідників до
корпусів електрообладнання треба виконувати нарізними з'єднаннями.
Металорукави і труби для прокладки проводів повинні бути заземлені
на корпус вагона;
- для монтажу повинні застосовуватися марки проводів,
передбачені Положенням про вагони з відеосалонами.
4.8.8. До складу відеосистем входять:
- відеомагнітофон (вітчизняний або імпортний);
- телевізор, один або декілька, з імпульсним стабілізатором
напруги.
В разі недостатнього рівня звуку допускається застосування
підсилювальних акустичних систем.
4.8.9. Складові відеосистеми встановлюються на полиці, столи,
прокладені листовою гумою товщиною 10-20 мм, і кріпляться
кронштейнами, скобами, іншими пристроями, які запобігають їхньому
падінню.
4.8.10. Дерев'яні конструкції і деталі вагона, які заново
встановлюються, повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною.
Організація, яка здійснює обробку, зобов'язана видати акт із
зазначенням дати проведення робіт і термінів дії просочення.
Якість вогнезахисної обробки перевіряється щороку.
4.8.11. Вагон повинен бути обладнаний установкою пожежної
сигналізації, датчики якої мають бути в усіх приміщеннях, крім
тамбурів і туалетів.
4.8.12. Вагон повинен бути обладнаний вогнегасниками ОУ-5 або
ОП-5, які влаштовуються в залі для глядачів, купе оператора,
апаратній, додатково до вогнегасників, якими оснащується вагон
згідно з чинними нормами.
4.8.13. Приміщення, в яких встановлюються телевізори, повинні
бути укомплектовані покривалами з негорючого теплоізоляційного
матеріалу або грубошерстої тканини розміром 2 х 2 м.
4.8.14. В усіх приміщеннях застосування електронагрівальних
приладів (плиток, чайників, самоварів, кип'ятильників), крім тих,
що входять до комплекту устаткування вагонів, а також куріння і
застосування відкритого вогню категорично забороняються. Про це
повинні сповіщати таблички з чіткими написами і знаками.
4.8.15. Усі вікна у вагоні з відеосалоном повинні бути
обладнані під аварійні виходи, за винятком тих, які знаходяться в
безпосередній близькості від можливих вогнищ пожежі (телевізорів,
електрощитів). До аварійних виходів повинен бути забезпечений
вільний доступ. На шибці аварійного виходу (вікна) або поряд з ним
яскравою фарбою наноситься напис "Аварійний вихід" і стрілка, що
вказує напрямок відчинення вікна. Тимчасово допускається поруч з
вікнами, обраними під аварійні виходи, встановлювати на
спеціальних кронштейнах молотки, пофарбовані в червоний колір, для
розбивання шибок у вікнах під час пожежі.
4.8.16. Відеокасети повинні зберігатися на стелажах або в
шафах, виготовлених з негорючих матеріалів. Основний фонд
відеокасет треба розміщати в спеціально відведеному для їх схову
приміщенні.
4.8.17. У вагонах між службовим відділенням і салоном повинні
бути обладнані протипожежні перегородки з межею вогнестійкості не
менше 0,75 години.
4.8.18. Двері в коридорі, які примикають до протипожежної
перегородки, повинні бути обладнані жаростійким склом.
4.8.19. Вагони повинні бути обладнані пожежними кранами для
підключення інвентарното шланга в котельному відділенні і в
туалеті негальмового кінця.
4.8.20. Замикати перехідні тамбурні двері на заглушки і
виходи з салону під час перегляду відеофільмів не допускається.
4.8.21. Спеціалізоване устаткування вагонів з відеосалонами
повинно експлуатуватися згідно з інструкцією заводів-виробників.
4.8.22. Спецобладнання не можна розташовувати поблизу
приладів опалення, в нішах або місцях, які не мають достатнього
повітряного обміну. Забороняється закривати вентиляційні отвори у
кришках, стінках, днищах і корпусах устаткування.
4.8.23. Лінії живлення спецобладнання відеосалону повинні
бути виконані окремо від ліній інших споживачів електроенергії і
мати власні вимикальні пристрої, розміщені у доступному для
обслуговуючого персоналу місці.
4.8.24. Для кожної одиниці спецобладнання на місці її
влаштування повинна бути передбачена індивідуальна розетка,
змонтована в місці, доступному для швидкого відключення
устаткування від електромережі.
4.8.25. В спецобладнанні відеосалонів повинні застосовуватися
тільки стандартні запобіжники, номінальні струми яких передбачені
інструкцією заводів-виробників з експлуатації цього обладнання.
4.8.26. Забороняється залишати без нагляду увімкнене
спецобладнання. Обладнання, що не працює тривалий час, треба
відключати від електромережі. Устатковувати телевізори на шляхах
евакуації забороняється.
4.8.27. При будь-яких аварійних ситуаціях (іскріння,
перегрів, запах диму та ін.) необхідно негайно відключити
спецобладнання і повідомити начальника поїзда. При виникненні
пожежі обслуговуючий персонал повинен діяти згідно з вимогами
Інструкції щодо забезпечення пожежної безпеки у вагонах
пасажирських поїздів і Інструкції про заходи пожежної безпеки у
вагонах з відеосалонами.
4.8.28. Особи, допущені до обслуговування вагона з
відеосалоном, є відповідальними за забезпечення пожежної безпеки у
ньому. Вони повинні проходити спеціальне навчання
(пожежно-технічний мінімум) з питань пожежної безпеки, в
подальшому щороку - перевірку знань, і мати при собі посвідчення
встановленої форми.
4.9. Вагони з установками двигунів внутрішнього згоряння,
відбудовні і пожежні поїзди
4.9.1. Внутрішні конструкції кузовів вагонів-насосних,
штабних вагонів для відпочинку повинні відповідати проекту.
4.9.2. Робити у вагонах перепланування без узгодження з
пожежною охороною, оздоблювати стіни і стелі горючими матеріалами
заборонено.
4.9.3. Стіни, стелі, підлога і двері машинного відділення
(відділення для установки двигунів внутрішнього згоряння) повинні
бути захищені покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному
матеріалу товщиною не менше 5 мм.
4.9.4. Вихід з машинного відділення повинен влаштовуватися
безпосередньо назовні або в тамбур з виходом назовні.
4.9.5. Двигуни внутрішнього згоряння (пожежні мотопомпи)
повинні влаштовуватися на металевому піддоні.
4.9.6. Вихлопні труби від двигунів виводяться назовні. По
всій довжині їх треба укладати в металевий кожух з отворами для
обміну повітря або ізолювати негорючим матеріалом. У місцях
пропуску вихлопної труби назовні через підлогу, стіну чи стелю
робляться типові розділки.
4.9.7. Переобладнання типової схеми опалення вагонів на
комбіноване допускається тільки за спеціально розробленим проектом
при узгодженні з органами пожежного нагляду й енергонагляду.
4.9.8. Встановлення газової плити на кухні допускається при
наявності узгодженого з пожежною охороною проекту. При цьому
газовий балон повинен бути встановлений у зовнішньому тамбурі, а
трубопровід для подачі газу проходити під вагоном.
4.9.9. Електроплитки на кухні повинні бути закріплені.
4.9.10. Стіна, яка примикає до газової плити (електроплити),
повинна бути захищена негорючим екраном.
4.9.11. Запас пального в металевій герметично закритій тарі у
вагоні-насосній (та інших вагонах з двигунами внутрішнього
згоряння) може зберігатися тільки в типових металевих ящиках під
вагоном. Діжки або каністри з пальним повинні бути надійно
закріплені в ящиках. Не допускається зберігання в ящиках будь-яких
інших предметів і матеріалів.
4.9.12. Безпосередньо у відділенні двигунів внутрішнього
згоряння вагона-електростанції зберігання пального допускається в
межах ємкості типового паливного бака двигуна.
4.9.13. Всі паливомаслопроводи повинні мати надійне
з'єднання, яке виключає підтікання масла і палива. Пролите паливо
або масло повинно негайно прибиратися. Обтиральний матеріал
допускається зберігати тільки в межах змінної потреби.
4.9.14. Заправка двигунів пальним здійснюється лише при
денному світлі і при зупиненому холодному двигуні.
4.9.15. Для куріння у вагонах повинні бути визначені
спеціально обладнані місця.
4.9.16. Для поїздів, до складу яких входять вагони з
двигунами внутрішнього згоряння, повинні бути розроблені
інструкції про заходи пожежної безпеки.
4.9.17. У вагонах з установками двигунів внутрішнього
згоряння забороняється:
- курити (крім спеціально виділених приміщень) і
користуватися відкритим вогнем;
- зберігати промаслені обтиральні матеріали, а також
устаткування, предмети і матеріали, не передбачені технологією
проведення робіт;
- допускати підтікання масла з гідросистем підйомних
установок;
- зберігати запас палива, крім заповнених витратних баків;
- залишати працюючий двигун без нагляду;
- працювати з несправними двигунами, з витіканням пального чи
мастила;
- заповнювати переносні ємкості шляхом переливання з діжок із
запасом бензину (для цієї мети повинен бути спеціальний ручний
насос).
4.10. Вагони-крамниці
4.10.1. Обладнання залізничних вагонів під крамниці
виконується за кресленнями (типовими проектами), узгодженими з
пожежною охороною.
4.10.2. На вагони-крамниці поширюються вимоги Правил пожежної
безпеки в Україні в частині підприємств торгівлі.
4.10.3. Опалення вагонів-крамниць допускається водяне,
освітлення - електричне зі світильниками закритого виконання.
4.10.4. В котельній і в службових відділеннях при установці
кухонної плити стіни, підлога та стеля захищаються покрівельною
сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу товщиною не менше
5 мм. При встановленні й експлуатації кухонної плити і котлів
опалення потрібно дотримуватися вимог розділу 4.5 цих Правил.
4.10.5. Обов'язки обслуговуючого персоналу визначаються
місцевою інструкцією про заходи пожежної безпеки у
вагонах-крамницях.
4.11. Вагони-готелі
4.11.1. На вагони-готелі поширюються вимоги розділу 7.1
Правил пожежної безпеки в Україні.
4.11.2. Вагони-готелі (купейні пасажирські вагони),
встановлені на постійних місцях стоянки єдиною групою, повинні
використовуватися тільки для відпочинку.
4.11.3. Всі громадяни, які прибувають на відпочинок, повинні
бути ознайомлені черговим адміністратором з основними вимогами
пожежної безпеки. Це має бути засвідчене власноручними підписами
громадян.
4.11.4. У вагонах-готелях на видних місцях повинні бути
вивішені:
- схематичний план індивідуальної евакуації з купе, місць
розміщення засобів пожежогасіння, а також необхідний пояснювальний
текст і пам'ятка про дії у разі виникнення пожежі;
- стисла пам'ятка для відпочиваючих про правила пожежної
безпеки.
4.11.5. Вагони-готелі допускається об'єднувати в групи. Кожна
група повинна складатися не більше ніж з 10 вагонів. Протипожежний
розрив між групами влаштовується не менше 15 метрів.
4.11.6. Обслуговування вагонів-готелів здійснюється черговими
адміністраторами, для яких повинні бути відведені два службових
купе, розташованих у різних кінцях групи вагонів. Службові купе
чергових адміністраторів повинні бути обладнані переговірними
пристроями з кожним вагоном і телефонним зв'язком.
4.11.7. Особи, допущені до обслуговування вагонів-готелів,
повинні пройти спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного
мінімуму.
4.11.8. Черговий адміністратор повинен мати при собі комплект
ключів від дверей евакуаційних виходів, електричний ліхтар, знати
порядок виклику пожежної охорони і дій у разі виникнення пожежі, а
також мати індивідуальні засоби захисту органів дихання для
організації евакуації. В нічний час черговому адміністраторові
забороняється спати і відлучатися за межі вагонів-готелів.
4.11.9. У вагонах-готелях забороняється:
- користуватися будь-якими видами нагрівальних приладів;
- курити, в тому числі і в тамбурах;
- зберігати ЛЗР і ГР;
- закривати двері перехідних майданчиків на замки;
- застосовувати відкритий вогонь.
5. Вимоги пожежної безпеки під час перевезення вантажів
5.1. Перевезення небезпечних вантажів
5.1.1. До небезпечних вантажів належать речовини, матеріали,
вироби, відходи виробництва та іншої діяльності, які за своїми
властивостями чи особливостями (за наявності певних факторів у
процесі транспортування), при виконанні вантажно-розвантажувальних
робіт і зберіганні можуть завдати шкоди навколишньому середовищу,
стати причиною вибуху, пожежі або пошкодження транспортних
засобів, обладнання, будівель і споруд, а також загибелі,
травмування, отруєння, опіків чи захворювання людей, тварин,
птахів.
5.1.2. Клас, підклас, категорія і група небезпечних вантажів
визначається вантажовідправником відповідно до ГОСТ 19433-88
"Вантажі небезпечні. Класифікація і маркування".
5.1.3. До перевезення залізницями допускаються небезпечні
вантажі, поіменовані в абетковому покажчику і у Переліку
небезпечних вантажів класу 1 (додатки 2 і 10 до Правил перевезення
небезпечних вантажів залізницями, що затверджені на п'ятнадцятому
засіданні Ради по залізничному транспорту держав-учасниць
Співдружності).
5.1.4. Загальні умови перевезення небезпечних вантажів
визначаються відповідними розділами Правил перевезень вантажів і
Правилами перевезень небезпечних вантажів залізницями і повинні
безумовно виконуватися при підготовці рухомого складу під
навантаження, а також при проведенні вантажно-розвантажувальних
робіт і транспортуванні цих вантажів.
5.1.5. Небезпечні вантажі подаються до перевезення
вантажовідправником у передбаченій стандартами або технічними
умовами тарі й упаковці.
5.1.6. Допускається за дозволом Укрзалізниці, на підставі
клопотання міністерства або відомства вантажовідправника,
перевезення не поіменованих в абетковому покажчику небезпечних та
інших вантажів, які необхідно перевозити в спеціально призначених
вагонах або за умов, не передбачених Правилами перевезень
небезпечних вантажів, з додатком до клопотання за встановленою
формою характеристики вантажу й аварійної картки.
Відповідальність за наслідки, викликані неправильним
визначенням умов перевезення вантажу і надання неправильних
відомостей щодо його характеристик у аварійній картці, несе
вантажовідправник.
5.1.7. Під час перевезення небезпечних вантажів необхідно
перевірити:
- наявність у документах на перевезення під назвою вантажу
помітки про номер аварійної картки або помітки про її додання, а
також встановленого Правилами перевезення вантажів маркування;
- правильність заповнення перевізних документів (наявність
штемпелів про ступінь вибухової або пожежної небезпеки, норми
прикриття, порядок спускання з гірок, очищення і безпеки тари
з-під небезпечних вантажів);
- готовність вагонів і контейнерів, які подаються під
навантаження небезпечних вантажів, ліквідацію в них нещільностей,
очищення та промивання після вивантаження небезпечних вантажів;
- правильність постановки вагонів і платформ з контейнерами
до складу поїздів з додержанням встановлених норм прикриття.
5.1.8. Рухомий склад, який подається під завантаження
будь-яких вантажів, повинен бути очищений від горючого сміття і
залишків раніше перевезених вантажів.
5.1.9. Не допускається перевезення на відкритому рухомому
складі вантажів, які упаковані із застосуванням паперу та інших
легкогорючих матеріалів. При використанні таких матеріалів для
захисту від механічних пошкоджень і впливу атмосферних опадів
вантаж повинен бути упакований у щільні ящики - з багатошарової
фанери або зі щільно підігнаних між собою обструганих дощок.
5.2. Перевезення вантажів у супроводі провідників
вантажовідправників (вантажоодержувачів)
5.2.1. Забороняється захаращувати вантажем та іншими
матеріалами дверні отвори вагонів.
5.2.2. При наявності у вагонах печей топчани, постільні та
особисті речі провідників і запаси палива та надійно закріплені
вантажі, в тому числі у горючій упаковці, треба розміщувати на
відстані не менше 1 м до печей, не ближче 1,25 м від їх топливних
отворів і витримувати відстань не менше 0,5 м між верхнім рівнем
вантажу та стелею вагона.
5.2.3. У вантажних вагонах дозволяється встановлення тільки
чавунних печей стандартного типу зі спалюванням твердого палива за
умов додержання таких вимог:
- місце встановлення печі на підлозі по негорючому матеріалу
товщиною 10 мм ізолюється піддоном з покрівельної сталі,
виготовленим у вигляді дека з висотою бортів не менше 15 мм, яке
прикріплюється до підлоги вагона цвяхами довжиною 30-50 мм;
- вісь отвору димової труби в стельовій розділці повинна
збігатися по вертикалі з віссю отвору кришки чавунної печі, а
ізольована ділянка підлоги перед топковим отвором - виступати за
контури печі на 500 мм та з інших сторін - на 250 мм;
- опори чавунної печі повинні забезпечувати її правильне і
стійке положення;
- кріплення печі до підлоги вагона здійснюється шурупами або
цвяхами довжиною не менше 150 мм;
- димова труба діаметром 120 мм повинна виводитися тільки
крізь постійну типову розділку в даху вагона, бути вище нього на
300-400 мм і закінчуватися іскрогасним ковпаком, а ланки труби
повинні з'єднуватися по ходу диму і входити одна в одну на 70 мм;
- допускається встановлення двох печей у центрі вагона проти
дверних отворів, зв'язаних за кільця дротом діаметром 3-4 мм.
Димовитяжні труби повинні складатися не більше ніж з двох колін і
виводитися поверх вантажу у відповідні стельові пічні розділки. У
кожній половині вагона горизонтальна частина труб кріпиться у
трьох місцях до стелі і розтяжками з дроту діаметром 3 мм - до
бокових стін. Відстань від димовитяжної труби до стелі вагона і
вантажу не повинна бути меншою від 700 мм (при цьому не
допускається знаходження під трубами горючих матеріалів);
- вантажовідправник зобов'язаний забезпечити провідників з
метою пожежогасіння запасом води у кількості не менше 100 л води в
брезентових або поліетиленових ємкостях і зажадати від них
додержання заходів пожежної безпеки відповідно до правил
перевезення вантажів.
5.2.4. У вагонах для освітлення повинні застосовуватися
пожежобезпечні освітлювальні прилади.
5.2.5. Провідники, які супроводжують небезпечні вантажі,
повинні знати розроблену і затверджену вантажовідправником
службову інструкцію з супроводу вантажу, його небезпечні
властивості і заходи пожежної безпеки. У разі виникнення пожежі
або аварійної ситуації провідники зобов'язані діяти у
відповідності до вимог Правил безпеки та порядку ліквідації
аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх
залізницею.
5.2.6. Провідникам забороняється курити, користуватися
свічками, залишати або вішати ліхтарі у місцях, до яких дістають
тварини, а також складати сіно і солому поблизу відкритих дверних
отворів і люків, допускати у вагони, які ними супроводжуються,
сторонніх осіб, провозити не зазначені в накладній вантажі та
понад встановлену норму ручну поклажу.
5.2.7. Вантажовідправник (вантажоодержувач) несе повну
відповідальність за наслідки, викликані відправкою небезпечного
вантажу без провідників.
5.3. Вантажно-розвантажувальні роботи під час перевезення
пожежонебезпечних вантажів
5.3.1. Працюючі на завантаженні або розвантаженні
пожежонебезпечних вантажів повинні бути забезпечені
вантажовідправником (вантажоодержувачем) необхідними засобами
індивідуального захисту і проінструктовані з правил поводження з
конкретним видом вантажу.
5.3.2. Під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій
з пожежонебезпечними вантажами працюючі повинні:
- суворо дотримуватися вимог маркування і попереджувальних
написів на упаковках;
- не допускати скидання вантажу з плеча і не застосовувати
допоміжних перевантажувальних засобів, здатних пошкодити тару або
упаковку;
- курити тільки в спеціально відведених місцях;
- кріпити вантажі у транспортному засобі тільки за допомогою
іскробезпечного інструменту.
5.3.3. Місця навантаження і розвантаження пожежонебезпечних
вантажів повинні мати достатнє освітлення для забезпечення
виконання робіт у сутінках.
5.3.4. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки при
виконанні вантажно-розвантажувальних операцій з пожежонебезпечними
вантажами несе прийомоздавач, який контролює проведення цих робіт.
5.4. Перевезення нафтопродуктів
5.4.1. Під час перевезення ЛЗР і ГР наливом у цистернах
необхідно перевірити:
- очищення від забруднення зовнішньої поверхні цистерни;
- щільність закриття кришки нижнього зливного пристрою;
- правильність наливання цистерн за сезонними нормами з
урахуванням можливого змінення температури зовнішнього середовища;
- наявність під кришками ковпаків ущільнюючих прокладок
суворо за діаметром кришки;
- герметичність цистерн (у разі наявності підтікання
нафтопродуктів включення цистерни до складу поїзда забороняється);
- наявність відповідних знаків на цистерні, які
характеризують небезпеку вантажу;
- наявність і справність запобіжного клапана.
5.4.2. Огляд цистерн, які завантажені ЛЗР і ГР, у нічний час
повинен проводитися тільки з використанням акумуляторних ліхтарів
у вибухобезпечному виконанні.
5.4.3. Під час зливання цистерн з в'язкими ГР розігрівання у
них вантажу і зливних пристроїв з використанням відкритого вогню
забороняється.
5.4.4. Перед зливанням і наливанням нафтопродуктів на
зливно-наливних естакадах повинні бути перевірені правильність
відкриття переключаючих вентилів, засувок та щільність з'єднання
шлангів. Виявлена теча на зливно-наливних пристроях повинна бути
негайно усунена. У разі неможливості усунення течі стояки або
секції повинні бути відключені до повного усунення несправності.
5.4.5. Наконечники гнучких рукавів, телескопічні та інші
пристрої, які використовуються для наливання, повинні бути
виконані з іскробезпечного матеріалу. Довжина наливних пристроїв
має бути такою, щоб вони занурювалися до дна цистерни під час
наливання нафтопродуктів.
5.4.6. Під час подавання на зливання-наливання цистерн з ЛЗР
і ГР повинно бути прикриття з двох порожніх або завантажених
негорючими вантажами платформ (вагонів). Паровози повинні
працювати тільки на рідкому паливі.
5.4.7. Під час подавання на зливання-наливання і виведення
маршрутів машиністам тепловозів і паровозів забороняється
підводити потяги до межі зливно-наливних пристроїв без сигналу,
сифонити, відкривати і форсувати топку, гальмувати і штовхати
потяг, тримати відкритим піддувало, користуватися відкритим
вогнем. Швидкість руху під час подавання цистерн не повинна
перевищувати 5-6 км/год.
5.4.8. Гальмування потягу металевими башмаками на території
зливно-наливних пристроїв забороняється. Для цієї мети повинні
використовуватися тільки дерев'яні підкладки. Не дозволяється
також використання металевих ломів та інших металевих речей для
зрушення з місця і підкочування цистерн.
5.4.9. Сортування цистерн, зчіплення і розчіплення їх повинно
виконуватися за межами зливно-наливних естакад.
5.4.10. На зливно-наливні естакади поширюються вимоги
розділів 2.2.3 і 6.2 цих Правил.
5.5. Перевезення автотракторної техніки
5.5.1. Під час перевезення автотракторної техніки
вантажовідправник повинен суворо виконувати технічні умови
навантаження і кріплення вантажів та правил пожежної безпеки.
Вантажовідправник автотракторної техніки зобов'язаний
підготувати її таким чином, щоб забезпечити безпеку руху поїздів і
збереження її під час перевезення.
5.5.2. Залишок палива у баках не повинен перевищувати:
- для легкових автомобілів, колісних тракторів малої і
середньої потужності, автомобілів вантажністю до 5 т - 10 л;
- для автомобілів вантажністю понад 5 т, гусеничних тракторів
і важких шляхових машин - 15 л.
5.5.3. Під час навантаження й супроводу автотракторної
техніки забороняється:
- користуватися свічками, факелами та іншими джерелами
відкритого вогню, курити і використовувати різноманітні
нагрівальні прилади;
- залишати паливні баки з відкритими горловинами;
- заводити двигуни, заправляти автотракторну техніку паливом
і підключати різні джерела споживання до акумуляторної батареї під
час перевезення;
- перевозити в машинах ЛЗР і ГР;
- використовувати бензин та інші ГР для промивання кузова і
деталей;
- захаращувати кабіни, кузови техніки і рухомий склад
обтиральними матеріалами, папером та іншими горючими матеріалами;
- приймати до перевезення машини з підтіканням бензину,
дизельного пального, масла й електроліту.
6. Вимоги пожежної безпеки до складів загального
і спеціального призначення, вантажних районів,
контейнерних майданчиків та сортувальних
платформ
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Об'ємно-планувальні рішення при будівництві або
реконструкції складських будівель, а також побутових приміщень
повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм і відомчих
норм технологічного проектування. Категорії складських приміщень
та будівель з вибухопожежної і пожежної небезпеки повинні
визначатися за відомчими нормами технологічного проектування.
6.1.2. Під час зберігання в складах (приміщеннях) різних
речовин і матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебезпечні
фізико-хімічні властивості (здатність до окиснення, самозаймання у
разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям тощо), сумісність, а
також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння
пожежі (згідно з додатком 4 до Правил пожежної безпеки в Україні
( z0219-95 ).
Спільне зберігання в одній секції з каучуком або
автомобільною гумою, а також ЛЗР та ГР з будь-якими іншими
матеріалами, незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних
речовин, не дозволяється.
6.1.3. Зберігання вантажів, тари і вантажних механізмів на
рампах складів не дозволяється.
Матеріали, вивантажені на рампу, в той же день до кінця
роботи складу повинні бути прибрані.
6.1.4. У складських будівлях (приміщеннях) усі операції,
пов'язані з розкриттям (відкоркуванням) тари, розфасуванням
продукції, перевіркою справності і дрібним ремонтом, приготуванням
робочих сумішей пожежонебезпечних рідин та іншими подібними
роботами, повинні здійснюватися в ізольованих приміщеннях.
6.1.5. У разі застосування безстелажного способу зберігання
матеріали повинні складатися у штабелі. Проти дверних отворів
необхідно залишати проходи, ширина яких повинна дорівнювати ширині
дверей, але бути не меншою 1 м. Якщо склад шириною понад 10 м, то
посередині його робиться повздовжній прохід шириною не менше 2 м.
Ширина проходу і місця штабельного зберігання повинні бути
позначені лініями на підлозі, які добре видно. Ширина проходу між
стелажами повинна бути не менше 1 м. Відстань між стелажами і
стінами повинна бути не меншою 0,8 м.
6.1.6. Складські приміщення (відсіки), які розміщені в
підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки або вікна
розміром 0,9 х 1,2 м з приямками, які розміщуються згідно з
вимогами будівельних норм. При неможливості виконання цієї вимоги,
дозволяється обладнувати ці приміщення спеціальною системою
видалення диму.
6.1.7. У складах конторські і побутові приміщення повинні
відділятися протипожежними перегородками першого типу і
протипожежними перекриттями третього типу (без отворів), мати
самостійний вихід назовні.
Дозволяється розміщувати в складських приміщеннях робочі
місця комірників (обліковців, товарознавців) з огородженням їх
скляними перегородками або негорючими матеріалами висотою 1,8 м,
які не повинні перешкоджати евакуації людей і матеріальних
цінностей.
6.1.8. Горючі конструкції будівель і навісів складів повинні
бути оброблені вогнезахисними речовинами.
6.1.9. Використання опалювальних електронагрівальних приладів
дозволяється тільки в приміщеннях для обслуговуючого персоналу
складів (конторські, побутові), відокремлених від складських
приміщень протипожежними перегородками і перекриттями.
6.1.10. В складських приміщеннях, де зберігаються
вибухопожежонебезпечні речовини та матеріали (лаки, фарби,
розчинники, сірники та ін.), балони з газом і продукція в
аерозольній упаковці, на зовнішній стороні дверей (воріт) повинна
бути вивішена інформаційна картка, у якій має бути наведена
характеристика пожежної небезпеки товарів, зазначена їх кількість
і заходи, яких необхідно вжити під час гасіння пожежі.
6.1.11. У складських приміщеннях не дозволяється:
- зберігання товарів навалом і впритул до приладів і труб
опалення;
- стоянка і ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних
засобів;
- експлуатація газових плит, печей, побутових
електронагрівальних приладів і встановлення штепсельних розеток;
- розміщення чергового освітлення і прожекторів зовнішнього
освітлення безпосередньо на дахах складів;
- зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з
окислювачами, горючими газами, ЛЗР і ГР;
- зберігання кислот там, де можливе їх сполучення з
деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження;
- зберігання рослинних масел спільно з іншими горючими
речовинами;
- використання транспортних засобів з двигунами внутрішнього
згоряння без іскрогасників;
- в'їзд локомотивів безпосередньо в складські приміщення
категорій А, Б, В;
- куріння, застосування відкритого вогню;
- встановлення під навіси дахів складів і критих сортувальних
платформ локомотивів, дрезин, мотовозів, вагонів, які опалюються
печами, а також цистерн з ЛЗР і ГР.
6.1.12. Залежно від класу приміщень складів за ПУЕ
електропроводка й електричні світильники повинні відповідати
вимогам розділів 7.3 та 7.4 ПУЕ.
Електросвітильники у приміщеннях складів треба розміщувати
над проходами. Вони повинні бути на відстані не менше 0,3 м від
горючих конструкцій і 0,5 м від вантажів.
6.1.13. В неробочий час всі силові й освітлювальні мережі в
складах повинні знеструмлюватися. Увімкнення і вимкнення силового
й освітлювального електрообладнання треба робити в кожній секції
складу окремо.
Вимикальні апарати повинні бути встановлені зовні складів на
негорючих стінах або на окремо встановлених опорах у закритих
негорючих ящиках, які в неробочий час повинні пломбуватися або
опечатуватися.
6.1.14. Транзитна прокладка проводів або кабелів всередині
складських приміщень не допускається.
6.1.15. Допускається застосовувати переносні електричні
світильники з напругою 12 В у захисній металевій сітці.
6.1.16. Стелажі і шафи для зберігання вантажів повинні бути
виконані з негорючих матеріалів і надійно закріплені. В окремих
випадках, коли це вимагається правилами зберігання вантажів,
допускається застосовувати дерев'яні полиці, просочені
вогнезахисною речовиною.
6.1.17. Не дозволяється використовувати горищні приміщення
для зберігання будь-яких вантажів. Вікна горищних приміщень
повинні бути з цілими шибками і зачинені.
6.1.18. Вантажні райони, матеріальні склади і бази повинні
бути обгороджені парканом. Утримання території повинно відповідати
вимогам розділу 1.3.1 цих Правил.
6.1.19. Відкриті стоянки автомобілів на складських територіях
допускається розміщувати не ближче 10 м від будівель, споруд і
майданчиків зберігання вантажів, а від глухих протипожежних стін -
на відстані не менше 2 м.
6.1.20. Не допускається розміщення повітряних ліній
електропередачі і зовнішніх електропроводів над горючими
покрівлями, навісами, штабелями горючих вантажів, тари і складами
для зберігання горючих матеріалів.
6.1.21. Майданчики для навантаження і вивантаження
небезпечних вантажів повинні розташовуватися не ближче 50 м від
будівель, споруд і шляхів організованого руху поїздів. При цьому
зберігання небезпечних вантажів слід здійснювати в складах I та II
межі вогнестійкості.
6.1.22. Комори для балонів з газами і хімічних речовин на
вантажних подвір'ях, матеріальних складах і базах розташовуються в
спеціально відведених місцях.
6.1.23. Естакади та інші розвантажувальні пристрої для
вивантаження вугілля повинні розташовуватися не ближче 50 м від
складів тарних і штучних вантажів та контейнерних пунктів.
6.1.24. Розміщення складів для ЛЗР і ГР на територіях
вантажних районів і матеріальних складів (баз) не допускається.
6.1.25. В усіх складських приміщеннях повинні бути вивішені
таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, а
також заборонні знаки: "Вогненебезпечно!" і "З вогнем не
входити!".
6.2. Склади ЛЗР і ГР
6.2.1. На складах ЛЗР і ГР, які є частиною підприємств
(промислових, транспортних тощо), норми зберігання нафтопродуктів
і протипожежні вимоги до приміщень, пов'язаних із зберіганням та
роздачею нафтопродуктів, а також до протипожежних розривів
регламентуються чинними будівельними нормами.
6.2.2. Відкриті склади ЛЗР і ГР треба розміщувати на
майданчиках з нижчою відміткою відносно виробничих будівель і
території населених пунктів.
Резервуари повинні мати огорожі (обвалування), які
перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Склади
нафтопродуктів, які розташовуються на обгороджених майданчиках
підприємств, не повинні мати окремої огорожі.
6.2.3. Територія складу ЛЗР і ГР повинна бути рівною,
утрамбованою, посипаною піском, обгородженою, мати зовнішнє
освітлення й утримуватися в чистоті. Місця, де були розлиті горючі
рідини, повинні засипатися піском.
6.2.4. Для запобігання теплового впливу сонячного проміння
наземні резервуари мають бути пофарбовані світлою фарбою.
6.2.5. На кожному резервуарі повинні бути вказані вид
продукту, тип резервуара і максимальний рівень заповнення.
Результати огляду резервуарів та іншого устаткування складів ЛЗР і
ГР повинні записуватися в спеціальному журналі. Забороняється
експлуатація резервуарів з наявністю підтікання і наскрізних
отворів.
6.2.6. Земляне обвалування і загорожа повинні завжди бути в
справному стані, площа всередині обвалування - спланована,
посипана піском і утримуватися в чистоті. Пошкодження обвалування
і перехідних містків треба негайно усувати.
6.2.7. При огляді резервуарів, відборі проб або проведенні
замірів рівня рідини треба застосовувати пристрої, які виключають
іскроутворення при ударах. Треба здійснювати нагляд за справністю
блискавковідводів і заземлюючих пристроїв, перевіряти їх опір
розтіканню електричного струму не рідше одного разу на рік.
Вогнеперегороджувачі повинні перевірятися при температурі повітря
вище нуля не рідше одного разу на місяць, а при температурі нижче
нуля - не рідше двох разів на місяць.
6.2.8. Роботи з ремонту резервуарів треба проводити тільки
після відокремлення від нього трубопроводу, відкриття всіх люків,
ретельного очищення від залишків нафтопродуктів, відбору з
резервуара проб повітря і проведення аналізу на відсутність
вибухонебезпечної концентрації.
6.2.9. При наливанні нафтопродуктів наконечник шланга повинен
бути опущений до дна цистерни.
Категорично забороняється наливати ЛЗР і ГР в резервуари,
цистерни та іншу тару вільно спадаючою цівкою. Інструмент, який
застосовується під час операції зливання або наливання, повинен
бути виготовлений з металу, що не утворює іскор при ударах.
6.2.10. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних
операцій необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у
вибухобезпечному виконанні.
6.2.11. Зливні і наливні трубопроводи та стояки підлягають
регулярному оглядові і повинні своєчасно ремонтуватись.
6.2.12. У приміщеннях насосних станцій повинен здійснюватися
постійний нагляд за герметичністю насосів і трубопроводів, їх
схеми повинні бути вивішені у встановлених місцях. Течі в
сальниках насосів і в з'єднаннях трубопроводів повинні негайно
усуватися.
Перед початком роботи насосних станцій повинна бути включена
припливно-витяжна вентиляція.
6.2.13. Ремонт електрообладнання, електромереж, зміну
електроламп дозволяється виконувати тільки з відключеним
електроживленням.
6.2.14. ЛЗР і ГР у тарі треба зберігати в будівлях (під
навісами, на відкритих майданчиках), які мають нижчі відмітки до
рівня землі, ніж відмітки виробничих цехів і населених пунктів.
Майданчики повинні мати огорожі (обвалування), які
перешкоджають розтіканню рідини на випадок аварії.
6.2.15. Зберігати ЛЗР і ГР потрібно тільки в справній тарі.
Укладку діжок у сховищі необхідно проводити обережно, не
допускаючи їх ударів, і обов'язково пробками вгору.
6.2.16. Для розливання ЛЗР і ГР повинен бути передбачений
ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними
пристроями для виконання цих робіт.
6.2.17. На території складів ЛЗР і ГР забороняється:
- рух автомобілів, тракторів та іншого транспорту, не
обладнаного спеціальними іскрогасниками, засобами пожежогасіння і
заземлюючими пристроями;
- курити, а також застосовувати відкритий вогонь для
освітлення та відігрівання замерзлих або застиглих нафтопродуктів,
частин запірної арматури, трубопроводів тощо. Відігрівати їх
потрібно тільки парою, гарячою водою або нагрітим піском.
6.3. Склади зберігання небезпечних й особливо небезпечних
вантажів
6.3.1. Небезпечні й особливо небезпечні вантажі треба
зберігати у відповідності до вимог пожежної безпеки в разі
сумісного зберігання речовин і матеріалів. При вході до кожного
складу, відсіку або комори на помітному місці повинен бути
вивішений список речовин, допущених до зберігання в даному
приміщенні, а також вказаний вид вогнегасних засобів.
6.3.2. Складські приміщення з небезпечними й особливо
небезпечними вантажами повинні бути розташовані на відстані не
менш ніж:
- 35 м від шляхів організованого руху поїздів, виробничих і
службових будівель;
- 50 м від місць масового перебування людей.
Стоянка автотракторної техніки на території складів не
допускається.
6.3.3. Умови сумісного зберігання і розділення речовин та
матеріалів, які належать до розряду небезпечних й особливо
небезпечних, регламентуються додатком 7 до ГОСТ 12.1.004-91 і
повинні суворо виконуватися.
6.3.4. Небезпечні й особливо небезпечні речовини та матеріали
в пошкодженій тарі або упаковці, а також з іншими порушеннями, які
можуть призвести до пожежі, вибуху й отруєння, приймати до
навантаження або зберігання забороняється.
6.4. Склади лісоматеріалів
6.4.1. Лісоматеріали повинні бути укладені в штабелі за
розробленими й узгодженими з відомчою пожежною охороною
технологічними картами.
Розміри штабелів круглого лісу не повинні перевищувати за
шириною довжину колоди, за довжиною - 50 м і за висотою - 2 м.
Розміри штабелів пиломатеріалів і шпал не повинні
перевищувати за довжиною та шириною довжини дошки, шпали або
бруска, а за висотою - 4 м.
Штабелі повинні формуватися в групи. Кількість штабелів у
групі не повинна перевищувати 12 за граничної довжини групи - 50 м
і за ширини - 15 м. Розриви між штабелями в одній групі повинні
бути не менше 2 м, а між групами - 25 м.
6.4.2. Основа під штабелі пиломатеріалів, круглого лісу і
шпал перед складуванням повинна бути очищена.
У разі чималих накопичень відходів під штабелями їх
покривають шаром піску, гравію або землі.
6.4.3. До штабелів лісоматеріалів повинен бути забезпечений
вільний доступ. У протипожежних розривах між штабелями не
допускається складування лісоматеріалів, устаткування тощо.
Розміщення пакетів лісоматеріалів у проїздах і під'їздах до
вододжерел забороняється.
На територію складу дозволяється в'їзд тепловозів, обладнаних
іскровловлювачами, і паровозів, працюючих на рідкому паливі.
6.4.4. У спекотну, суху і вітряну погоду територію, що межує
зі штабелями і розриви між ними, рекомендується щодня поливати
водою.
6.4.5. Не допускається зберігання на складі речовин і
матеріалів, які не належать до профілю даного складу.
6.4.6. Оздоблення кабін мостових, консольних, козлових,
вежових та інших кранів горючими матеріалами і зберігання в них
змащувальних й обтиральних матеріалів забороняється.
6.4.7. Територія складу лісоматеріалів повинна бути в чистоті
і періодично очищатися від кори, трісок та інших відходів
деревини, а також сухої трави, листя, тополиного пуху.
6.5. Склади вугілля і торфу
6.5.1. Майданчики для складування вугілля і торфу повинні
бути очищені, обгороджені, освітлені й обладнані пожежними
гідрантами. З майданчиків відкритого складування повинен
влаштовуватися стік води за межі території складу. Грунти, які
містять органічні речовини (бітуми, колчедани), не можуть бути
використані для підштабельних підставок.
Застосування асфальту, асфальтобетону і дерев'яних настилів
для покриття майданчиків забороняється.
6.5.2. Забороняється розміщувати штабелі вугілля і торфу під
різноманітними комунікаціями (газопроводом, електролінією) і над
місцями проходження підземних споруд і комунікацій (тунелів,
трубопроводів, кабелів).
6.5.3. Вугілля і торф різноманітних марок і видів повинні
вкладатися в окремі штабелі. Забороняється складування знов
привезеного вугілля в старі відвали вугілля, які пролежали понад
один місяць.
6.5.4. Відстань між складеними штабелями вугілля повинна бути
не менше 1 м при висоті штабеля не більше 3 м і не менше 2 м - при
більшій висоті штабелів.
6.5.5. Для торфу висота штабелів не повинна перевищувати 3 м,
довжина підстави - 80 м, ширина - 15 м. Штабелі розміщують
попарно, з розривами між кожною парою в 4 м і між суміжними парами
не менше 20 м. Між торцями штабелів роблять розрив для кускового
торфу 10 м, для фрезерного - 20 м. Для вугілля висота штабеля не
повинна перевищувати 5 м, довжина основи - 200 м, ширина - 30 м.
6.5.6. При укладанні вугілля і торфу та їх зберіганні не
повинно допускатися потрапляння в штабелі відходів деревини,
ганчір'я, паперу, сіна.
6.5.7. Для запобігання самозайманню вугілля і торфу необхідно
здійснювати систематичний контроль за їх температурою шляхом
встановлення у відкосах штабелів контрольних залізних труб і
термометрів.
6.5.8. При підвищенні температури вище 60 град.С необхідно
ущільнити штабель на ділянці виникнення осередку можливого
самозаймання або видалити розігріте вугілля (торф), негайно
засипавши місце, що звільнилось, свіжим вугіллям (торфом) й
ущільнити його.
6.5.9. Видалене зі штабелю розігріте вугілля охолоджується
шляхом розкидання його на запасному майданчику шаром до 0,5 м.
Після охолодження допускається закладка такого вугілля назад у
штабелі. Воно має бути використане в першу чергу.
6.5.10. Забороняється приймати на склад вугілля і торф з
осередком самозаймання.
6.5.11. Гасіння або охолодження вугілля водою безпосередньо в
штабелях не допускається. Вугілля, яке зайнялося, треба гасити
водою тільки після вилучення з штабеля.
6.5.12. При виявленні займання брикетованого торфу в штабелях
необхідно осередки займання залити водою з додаванням змочувача
або закидати сирою торф'яною масою, після чого розібрати уражену
частину штабеля. Фрезерний торф, який загорівся, необхідно
видалити, а місце, що звільнилося, заповнити сирим торфом й
ущільнити.
6.6. Склади горючих газів (ГГ)
6.6.1. Балони з ГГ дозволяється зберігати в приміщеннях і на
відкритих майданчиках, захищених від впливу опадів та сонячних
променів.
6.6.2. Допускається розміщення групових балонних установок
без протипожежних розривів тільки біля глухих негорючих стін
будівель.
Зберігання групових балонних установок допускається в шафах
або спеціальних будках з негорючих матеріалів.
6.6.3. Склади необхідно поділяти на відсіки. Кількість
відсіків визначається у залежності від виду ГГ і можливості їх
сумісного зберігання згідно з вимогами додатка 7 до
ГОСТ 12.1.004-91.
В кожному ізольованому відсіці допускається розміщати не
більше 500 балонів з горючими або 1000 балонів з негорючими
газами. Загальна ємкість складу не повинна перевищувати
3000 балонів (у перерахунку на 40-літрові).
6.6.4. Балони, призначені для зберігання ГГ, повинні
задовольняти вимогам Правил устаткування та безпечної експлуатації
судин, працюючих під тиском. Зовнішня поверхня балонів повинна
бути пофарбована у встановлений для даного газу колір.
6.6.5. Забороняється заповнювати ємкості скрапленими газами
падаючими цівками. Налив повинен проводитися під рівень (шар)
рідини, яка знаходиться у резервуарі, цистерні. Забороняється
проводити зливно-наливні операції скраплених газів під час
грозових розрядів.
6.6.6. Не допускається перевищення встановлених норм
заповнення балонів газами.
Норма наповнення балонів газами і засоби її контролю повинні
бути вказані в цеховій інструкції.
6.6.7. Балони з ГГ (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо)
повинні зберігатися окремо від балонів з киснем, стисненим
повітрям, хлором, фтором та іншими окислювачами.
6.6.8. У вибухонебезпечних приміщеннях станцій скраплених
газів і в приміщеннях для зберігання балонів з ГГ повинні бути
встановлені прилади, які сигналізують про виникнення небезпечної
концентрації газу в приміщенні. За відсутності зазначених приладів
необхідно проводити лабораторний аналіз повітря на вміст у ньому
газу не рідше одного разу за зміну.
Проби повітря для аналізу треба відбирати в нижній і верхній
зонах приміщення.
6.6.9. При складуванні не можна допускати ударів балонів між
собою, падіння балонів на підлогу.
6.6.10. У складах балонів з ГГ не дозволяється зберігати інші
речовини, матеріали і предмети.
6.6.11. Покриття підлоги складу і рампи повинно бути
неіскроутворюючим та з негорючих матеріалів. Експлуатація закритих
складів, не обладнаних вентиляційними установками, забороняється.
6.6.12. При перекантуванні балонів вручну забороняється
братися за вентилі. Торкатися вентилів кисневих балонів і балонів
зі стисненим повітрям руками, рукавицями й обтиральним матеріалом,
які забруднені маслами та жирами, забороняється.
6.6.13. В складах повинні бути вивішені інструкції, правила,
плакати щодо правил поводження з балонами. Розміщувати балони
необхідно таким чином, що був забезпечений вільний доступ до них
для термінової евакуації.
6.7. Контейнерні майданчики, сортувальні платформи по
переробці великовагових вантажів
6.7.1. Майданчики та платформи повинні мати тверде покриття і
проїзди, які забезпечують вільний під'їзд та розворот пожежних
автомобілів.
6.7.2. Ширина смуги руху на прямих ділянках повинна бути не
менше 4 м. При односторонньому розміщенні критих складів і
платформ відстань від них до огорожі повинна бути не менше 16 м;
при двосторонньому розміщенні відстань між складами повинна бути
не менше 28 м. При тупиковому проїзді в кінці його необхідно
передбачати майданчик для розвороту автомобілів у вигляді кільця
із зовнішнім радіусом не менше 15 м.
6.7.3. Майданчики і платформи повинні постійно бути в
чистоті, суха трава з території повинна вчасно видалятися.
6.7.4. По фронту встановлених на майданчику контейнерів, а
також великовагових вантажів через кожні 100 м влаштовуються і
позначаються протипожежні розриви шириною не менше 5 м.
6.7.5. Ремонт мостових, козлових кранів та інших засобів
механізації вантажно-розвантажувальних робіт з проведенням
газоелектрозварювальних робіт повинен проводитися на відстані не
ближче 20 м від місць установки контейнерів і вантажів.
6.7.6. На контейнерних майданчиках, сортувальних платформах і
майданчиках по переробці великовагових вантажів забороняється:
- розпалювати вогнища, курити і користуватися відкритим
вогнем;
- приймати від клієнтури порожні контейнери, не очищені від
пакувальних відходів та іншого сміття;
- проводити маневрові роботи тепловозами, паровозами без
іскрогасних пристроїв;
- загороджувати протипожежні розриви, проїзди, під'їзди і
пожежні гідранти;
- зберігати ЛЗР і ГР.
7. Протипожежне водопостачання, пожежна
техніка і засоби зв'язку
7.1. Системи протипожежного водопостачання підприємств
залізничного транспорту повинні цілодобово забезпечувати подачу
води з необхідними витратами і тиском, при недостатньому тиску в
мережі - обладнуватися насосами-підвищувачами.
Відповідальність за технічний стан пожежних гідрантів на
водопостачальній мережі несуть керівники об'єктів, власники,
орендарі.
7.2. Пожежні резервуари, водосховища, водопостачальна мережа,
гідранти, спринклерні, дренчерні і насосні установки повинні бути
в постійній готовності до використання, а пожежні насоси
перевірятися на утворення необхідного тиску з реєстрацією
результатів перевірки у спеціальному журналі.
7.3. До природних пожежних водосховищ і гідрантів повинні
бути влаштовані зручні під'їзди та пірси розмірами не менше ніж
12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забору води
будь-якої пори року.
7.4. Під час експлуатації штучних закритих пожежних
водосховищ необхідно:
- влаштовувати на перехресті доріг стрілочні покажчики з
написом "До водосховища N ___";
- стежити за рівнем води і поповнювати її, а при виявленні
течі негайно вживати заходів до усунення причин;
- не допускати витрат води на господарські чи інші потреби;
- стежити за збереженням і справним станом відкосів,
водозабірних пристроїв, проїздів та майданчиків біля водосховищ;
- не допускати засмічення водосховища сміттям і сторонніми
предметами, у разі загнивання води її відкачувати, а водосховище
очищати і заповнювати свіжою водою.
7.5. Поблизу місць розміщення пожежних гідрантів і водосховищ
треба влаштовувати об'ємні зі світильником або пласкі із
застосуванням світловідбивальних покрить покажчики з позначеннями
на них:
- для пожежного гідранта - літерним індексом "ПГ", цифровими
значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта,
внутрішнього діаметра водопроводу в міліметрах, виду водопроводної
мережі (тупикова, кільцева);
- для пожежного водосховища - літерним індексом "ПВ",
цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості
пожежних автомобілів, які можуть одночасно встановлюватися на
майданчику поблизу водосховища.
7.6. Пожежні гідранти перевіряються відповідальними особами
на працездатність двічі на рік з реєстрацією результатів перевірки
в журналі встановленої форми. Кришки люків колодязів підземних
пожежних гідрантів повинні бути пофарбовані в червоний колір,
очищені від бруду, криги і снігу, в холодний період року -
утеплені, а стояки - звільнені від води.
7.7. В усіх приміщеннях пожежні крани внутрішнього
протипожежного водопостачання повинні знаходитися в опломбованих
шафах, обладнані стволами та сухими, добре скатаними та
примкнутими до крана та ствола пожежними рукавами, які необхідно
не рідше одного разу на 6 місяців перемотувати.
На дверцях шафи пожежного крана із зовнішньої сторони
необхідно вказати літерний індекс "ПК", порядковий номер крана та
номер телефону для виклику пожежної охорони.
7.8. Підрозділи і допоміжні приміщення об'єктів повинні бути
оснащені засобами гасіння пожеж і зв'язку для негайного виклику
пожежної охорони.
7.9. Засоби зв'язку і сигналізації треба утримувати в
справному стані, який забезпечує в будь-який час доби прийом та
передачу сигналу про виникнення пожежі.
7.10. Категорично забороняється використання пожежної техніки
й устаткування для потреб, не пов'язаних з навчанням пожежних
формувань і гасінням пожеж.
7.11. Виїзна пожежна техніка й устаткування повинні постійно
знаходитися в справному стані і розміщуватися в опалюваному
приміщенні.
Відповідальність за стан і своєчасний ремонт пожежної техніки
й устаткування та засобів зв'язку несе керівник об'єкта.
Вогнегасники, які знаходяться у виробничих приміщеннях
підрозділів, та засоби виклику пожежної охорони передаються під
відповідальність (збереження) керівників цих підрозділів або
осіб, які їх заміщають.
7.12. Порядок розміщення, обслуговування і застосування
вогнегасників визначається інструкціями підприємств-виготовників,
чинними нормативно-технічними документами і наступними вимогами:
- не допускається зберігати і застосовувати в непровітрюваних
приміщеннях площею менше 15 кв.м вогнегасники із зарядом, який
містить галоїдно-вуглеводневі сполучення;
- забороняється встановлювати вогнегасники на шляху
евакуації, крім випадків розміщення їх у нішах;
- вогнегасники повинні розміщуватися в тумбі або шафі, які
дозволяють визначити тип вогнегасників, що зберігаються в них, на
висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього краю
вогнегасника та від дверей на відстані, достатній для їх повного
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5
|
