|
ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 10-315-4/11-3229 від 21.05.96
м.Київ
vd960521 vn10-315-4/11-3229
Про податок на добавлену вартість
Головна державна податкова інспекція України розглянула лист
від 19.05.96 р. N 238 відносно окремих питань порядку обчислення
податку на добавлену вартість і повідомляє.
У разі одержання підприємством матеріальних цінностей від
громадянина-підприємця із зазначенням в накладній суми податку на
добавлену вартість, необхідно мати на увазі наступне.
Відповідно до пп.112-116 Інструкції N 3 ( z0018-93 ) від
10.02.93 р. "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену
вартість" обчислення податку на добавлену вартість для підприємців
без утворення юридичної особи має свої особливості, зокрема,
обчислення провадиться як різниця між виручкою від реалізації
товарів (робіт, послуг) та витратами, пов'язаними з одержанням
цього доходу, включаючи податок на добавлену вартість, з
проведенням попередніх авансових платежів.
Тому при реалізації товарів (робіт, послуг) власного
виробництва суб'єкт підприємницької діяльності без створення
юридичної особи не повинен включати в ціну цих товарів та виділяти
в розрахункових документах суму податку на добавлену вартість
окремим рядком.
У разі порушення суб'єктом підприємницької діяльності без
створення юридичної особи зазначених вимог підприємство-споживач
не має законних підстав відносити зазначену суму на розрахунки з
бюджетом.
Одночасно належить відзначити, що якщо суб'єкт
підприємницької діяльності разом з документами на покупні товари
(матеріально-технічні ресурси) передає підприємству-споживачу
копію документів (вантажну митну декларацію, товарно-транспортну
накладну або інші розрахункові документи, які підтверджують
придбання цих товарів (матеріально-технічних ресурсів) по цінах з
врахуванням податку на добавлену вартість, раніше сплаченого
суб'єктом підприємницької діяльності без утворення юридичної
особи, то тільки у цьому випадку і тільки цю суму податку на
добавлену вартість підприємство-споживач має право віднести на
розрахунки з бюджетом по тих матеріально-технічних ресурсах,
вартість яких відноситься на собівартість виробництва.
Відповідно до Указу Президента України від 30.06.95 р.
N 499/95 "Про обчислення податку на добавлену вартість по
імпортних товарах" прямими постачальниками вважаються ті
посередники, які здійснюють агентські послуги на умовах
договорів-доручень та договорів-комісії.
Відповідно до порядку обчислення податку на добавлену
вартість у підприємств торгівлі, постачання та інших
посередницьких організацій у разі реалізації ними товарів по ціні
придбання або нижче ціни придбання, то враховуючи, що у торгових
та інших підприємств, які надають торгово-посередницькі послуги,
об'єктом оподаткування є позитивна різниця між цінами реалізації
товарів та цінами, по яких вони проводять розрахунки з
постачальниками, враховуючи суми податку на добавлену вартість,
у разі реалізації таких товарів по ціні придбання або нижче ціни
придбання об'єкт обкладання відсутній.
Пунктом 20 Інструкції N 3 ( z0018-93 ) від 10.02.93 р.
"Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість"
передбачено порядок обчислення податку на добавлену вартість по
матеріально-технічних ресурсах, які були придбані підприємствами і
організаціями для виробничих потреб і по яких суми податку на
добавлену вартість були віднесені на розрахунки з бюджетом, тобто
до Д-т 68 рахунка.
У відношенні правомірності відшкодування з бюджету податку на
добавлену вартість за товари, придбані на території України в
порядку взаємозаліку та реалізовані на території України за
іноземну валюту іноземному замовнику як давальницьку сировину, то
відповідно до ст.28 Закону України "Про Державний бюджет України
на 1994 рік" ( 3898-12 ), дія якої до прийняття відповідних
законодавчих актів продовжена на 1995 та 1996 роки, від податку на
добавлену вартість звільняється експорт товарів (робіт, послуг).
При цьому товари вважаються експортованими, коли вони покинули
територію України та їх вивіз був підтверджений митною
декларацією.
Відповідно до п.65 Інструкції "Про порядок обчислення і
сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за
товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари
(роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів
України", затвердженої наказом Головної державної податкової
інспекції України 31.05.94 р. N 44 ( z0140-94 ) та зареєстрованої
в Міністерстві юстиції України 29.06.94 р. N 140/349, при експорті
товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту у підприємств, які
здійснюють посередницькі функції, суми податку на добавлену
вартість, сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг),
підлягають відшкодуванню із відповідних бюджетів зазначеним
підприємствам або зараховуються в рахунок чергових платежів.
Законом України від 15.09.95 р. N 327/95-ВР "Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"
(пунктом 1 статті 4) передбачена можливість придбання іноземним
замовником давальницької сировини на митній території України у
суб'єктів підприємницької діяльності за іноземну валюту, обороти
по реалізації якої відповідно до п.1 статті 3 Декрету Кабінету
Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на
добавлену вартість" не є об'єктом оподаткування. Разом з тим у
разі реалізації товарів (робіт, послуг) за іноземну валюту на
території України зазначеним Декретом не передбачено відшкодування
за рахунок бюджету сум податку на добавлену вартість, сплачених
постачальникам матеріально-технічних ресурсів, використаних для
виробництва таких товарів, а у посередників сум податку,
сплаченого постачальникам товарів.
Враховуючи те, що реалізація товарів (робіт, послуг) на
території України за іноземну валюту не відноситься до реалізації
їх на експорт, на такі операції не розповсюджується дія п.65
вищевказаної інструкції, а суми податку на добавлену вартість,
сплачені постачальникам товарів, включаються до вартості таких
товарів.
Заступник начальника В.Мороз
|
