Закон
про Виділ Української Ради
4 січня 1919 р.
Українська Національна Рада постановила:
Параграф 1
Українська Національна Рада вибирає з-посеред себе Виділ з 9
членів, якому проводить, як десятий член, Президент Української
Національної Ради, а на случай його перешкоди найстарший віком
його заступник.
Параграф 2
До компетенції Виділу Української Національної Ради належить:
а) іменувати членів правительства;
б) приймати й уділяти їм димісії;
в) виконувати право амнестії й аболіції, а то на внесеннє
Державного Секретаріяту судівництва. В справах військового
судівництва може Виділ Української Національної Ради перенести
право виконування амнестії на Раду Державних секретарів;
г) іменувати начальників верховних державних урядів цивільних
і військових;
д) удостовіряти й оповіщувати закони.
Параграф 3
Виділ Української Національної Ради скликує в міру потреби
Президент Української Національної Ради, а в случаю його перешкоди
найстарший віком його заступник. Він репрезентує Виділ і підписує
його письма.
Параграф 4
Виділ Української Національної Ради вибирається на час її
каденції, а влада його гасне з хвилею вибору нового Виділу новою
Радою.
Параграф 5
Рішення Виділу западають більшістю голосів, а в случаю
рівности голосів стає рішеннєм те внесеннє, за котрим голосував
президент.
До важности рішень треба присутности що-найменше шести членів
Виділу.
Параграф 6
Отсей закон входить в силу з днем ухвалення.
__________________
Лозинський М. Галичина в рр. 1918 - 1920. - С. 62 - 63.
Конституційні акти України. 1917 - 1920.
Невідомі конституції України.
Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.
